каже вовкові: «Крути-верти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою». Рудч. Ск. I. 21. Ум. Була́вка. Ном. № 3944, Була́вочка. Чуб. V. 1086.
Була́ний, а, е. Буланый. Сідлай коня вороного, а під себе ще буланого. Чуб. V. 41. Ум. Булане́нький. АД. II. 45.
Була́т, ту, м. 1) Булат, узорчатая сталь. 2) Булатная сабля. Посік же тебе булат вражий. Стор. II. 267.
Була́тний, а, е. Булатный. АД. II. 99. Шаблі булатнії. АД. I. 214.
Була́товий, а, е = Була́тний. Палаш… булатовий. Драг. 264.
*Булди́га, ги, ж. 1) Пустой ствол растений. 2) Пустая обглоданная кость. Сл. Яворн.
Булди́мка, ки, ж., булди́мок, мка, м. Род старинного ружья. Наклали повні гамазеї… булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПР. 3.
Буле́ґа, ґи, ж. Ув. от бу́лка. Голова була голена, тілько оселедець спереду (його через те й прозвали булеґою, що в його голова була так як булка обголена). О. 1861. X. 33, 34.
Були́га, ги, ж. Раст. Conium maculatum L. Прил. у.
Були́голова, ви, ж. Раст. а) = Боли́голов. б) Chaerophyllum bulbosum L. ЗЮЗО. I. 167.
Бу́лий, а, е. Бывший. На булих товаришок, сільських дівчат і з під лоба не поглянула, наче ніколи вони й не здибалися з собою. Св. Л. 90.
Бу́лінька, ки, ж. Ум. от бу́ля.
Бу́лка, ки, ж. 1) Булка, белый хлеб. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки: не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдельный хлеб. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шар, употребляющийся в игре того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шар гоняют палками по льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці… то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. Бу́лочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.
Буль-буль! меж., выражающее звук при вытекании жидкости из бутылки. Ном. № 13132.
Бу́льба, би, ж. 1) Водяной, мыльный пузырь. 2) Земляная груша, Helianthus tuberosus L. Анн. 163. 3) = Карто́пля. Вх. Пч. I. 13. ЗЮЗО. I. 137. Ум. Бу́льбочка.
*Бульба́к, ка́, м. Клубень. Коли картопля жене в стовбур, то бульбаків не буде. Крим.
Бульба́н, на́, м. Картофелина. Вдавився бульбаном. ЕЗ. V. 128.
*Бу́льбах, ху, м. Водяной пузырь. Піти́ під бу́льбахи. Утонуть. Іди під бульбахи. Крим.
Бу́льбашка, ки, ж. 1) Водяной или мыльный пузырь. Чуб. II. 566. А на дворі дощик іде, аж бульбашки дмуться. Грин. III. 391. 2) Пустой шарик. У термометрі… скляна дудочка з бульбашкою на кінці. Ком. II. 78. 3) Цветочная почка. Сквир. у.
Бу́льбашний, а, е. Покрытый пузырьками, пенящийся. Коряк жемчужно-бульбашної вип'є. К. Бай. 9.
Бульбе́ґа, ґи, ж. = Карто́пля = Бу́льба 3. Вх. Пч. II. 36.
Бу́льбисько, ка, с. Поле, с которого снят картофель. Желех.
Бу́льбиця, ці, ж. = Карто́пля. Фр. Пр. 129.
Бульбу́ки, мн. Род растения. Вх. Уг. 4. Ум. Бу́льбучки.
Бульбу́лькання, ня, с. = Бу́лькання. О. 1862. VII. 72.
Бульбу́лькати, каю, єш, гл. = Бу́лькати. О. 1862. VII. 72.
Бульб'я́ник, ка, м. Бабочка: мертвая голова, Acherontia Atropos. Вх. Пч. I. 5.
Бу́льва, ви, ж. Луковица. Додають цибулі (гички або бульви). МУЕ. I. 97.
Бульви́нка, ки, ж. Луковка. Желех.
Бульк! меж. Звук при падении в воду. Мнж. 132. А жидівське військо в воду бульк! Грин. II. 223.
Бу́лька, ки, ж. = Бу́льбашка 1. Бульки, котрі позбігали з кип'ятку і захололи, із їх і стали гори, а меж ними долини. Чуб. I. 39. Аж бульки на воді стають. Фр. Пр. 129.
*Булькані́, ні́в, м., мн. Глаза на выкате. Сл. Яворн.
Бу́лькання, ня, с. Булькание.
Бу́лькати, каю, єш, гл. Булькать, издавать звук «буль-буль» при выте-
