Словник української мови (1927)/булка

by Борис Грінченко

◀ булінька

Словник української мови Борис Грінченко Б булка

буль-буль! ▶

Київ: Горно, 1927

Бу́лка, ки, ж. 1) Булка, белый хлеб. Чуб. V. 192; VII. 445. Що ж ти напік булок? Чуб. II. 185. Шкода собаці булки: не ззість, тілько покаляє. Ном. № 7593. 2) Отдельный хлеб. Булка хліба. Волын. г. 3) Деревянный шар, употребляющийся в игре того-же имени. КС. 1887. VI. 474. Сим. 178, 6 (шар гоняют палками по льду). Учора я дививсь, як хлопці гуляли на толоці… то в дучку булку заганяли. Греб. 395. Ум. Бу́лочка. Чуб. V. 488. Булочка хліба лежить. Чуб. II. 8.