братища, — кажуть инші, — рушаймо панським добром ділитись. К. Чр. 352.
Бра́тів, това, ве. Братов, принадлежащий брату. Змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла. Рудч. Чп. 170.
Братівство́, ва́, с. соб. Братья. Желех.
Браті́єчко, ка, м. Ум. от браті́й.
Браті́й, тія́, м. = Брат. Желех. Ум. Браті́єчко. Желех.
Бра́тік, ка, м. 1) Ум. от брат. 2) Мн. Раст.: а) Melampyrum nemorosum L. Борз. у. Лв. 100. б) Viola tricolor L. ЗЮЗО. I. 141.
Бра́тічок, чка, м. Ум. от брат.
Бра́тія, тії, ж. Братия. Ігумену діло, а братії зась. Ном. № 1004.
Бра́тка, ки, ж. 1) Взятка (в карточ. игре). По віщо ти зняв? — По туза. — Ну, ото й гаразд: є вже братка. Лубен. у. 2) Мн. Раст. Иван-да-Марья, Viola tricolor. Чуб. I. 82. Литин. у., Канев. у.
Братки́, кі́в, м., мн. 1) Щипцы для углей. *2) Раст. Иван-да-Марья. Сл. Тимченка. *3) Раст. Анютины глазки. Сл. Яворн.
Братко́, ка́, м. 1) Ум. от брат. Грин. III. 307. ЗОЮР. I. 72. Да накажу свойму милому хоть рідним братком. Грин. III. 166. Мн. ч. Братки́ и братко́ве. Промовив до всіх монархів: «Мої братя (браткове), я би м хотів стару віру зоставити, а иншу прияти. Гн. I. 183. 2) Мн. Братки́. а) Род хлебного печенья? Чого то з сього святого хліба не зробиш? Усячину: діда, братки… каленика. О. 1861. Кух. XI. 27. б) Раст. = Бра́тік 2. Борз. у.
Бра́тній, я, є. Братній, братнин. З думки мені не йде братня біда. МВ. В братніх (чоботах) не бував, бо без пришов і халяв. Чуб. V. 1126.
I. Братова́, во́ї, ж. Жена брата. «Діверю мій, пожалуй мене, як твій брат буде бити мене!» — Братова моя, того не вчиню, як мій брат буде бити, я й двері зачиню. Чуб. V. 1096.
II. Братова́, ви́, ж. соб. Дружная компания. Братова зібралась та й гуляють. Черк. у. Братовою зібралися собі та й гуляють. Черк. у.
Братовби́вство, ва, с. Братоубийство.
Братовби́йця, ці, об. Братоубийца.
Братовби́вчий, а, е. Братоубийственный.
Братови́зна, ни, ж. Наследство после брата.
*Братогу́бець, бця, м. Братогубец, братоубийца. Черн. Сл. Яворн.
Брато́к, тка́, м. 1) Ум. от брат. 2) — лісови́й. Раст. Viola sylvestris Lam. ЗЮЗО. I. 141.
Братолю́бний, а, е. Братолюбивый. Братолюбний подвиг. К. (О. 1862. III. 23).
Братолю́бність, ности, ж. Братолюбие, любовь к ближнему. У братолюбності треба жити. Миус. окр.
Братолю́бно, нар. Братолюбиво. Людям треба жити братолюбно. Миус. окр.
Братолю́б'я, б'я, с. Братолюбие.
Бра́тонько, ка, м. Ум. от брат.
Брато́чок, чка, м. Ум. от брат.
Бра́тство, ва, с. 1) Братство. Добре братство краще за багатство. Посл. 2) Духовное общество, церковное братство. О. 1862. IX. 47. Тут ще пішов і братчиків Кирик загодити, щоб братчики ізвеліли на братство дзвонити. ЗОЮР. II. 90.
Бра́тський, а, е. Братский.
Бра́ття, тя, с., соб. Братья. К. Псал. 77. Браття любе, браття миле! АД. I. 114.
Брату́га, ги, м. = Брату́ха. О. 1862. IV. 74.
Брату́нин, брату́син, на, не. Принадлежащий братцу.
Брату́нок, нка, м. = Брата́нич. Вх. Лем. 394.
Брату́ньо, ня, брату́сь, ся́, м. Ласк. от брат. Їж, братуню, покіль сестра перед очима. О. 1862. VIII. 17.
Брату́ха, хи, м. Увелич. и ласкат. от брат. Був їй братуха в других. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.
Бра́тчик, ка, м. 1) Брат. Братчику мій любий, вечеряй ти з нами. Федьк. I. 13. Було там багато нашого братчика. 2) Член братства (церковного и пр.) Чуб. III. 28. О. 1861. XI. Св. 68. О. 1862. IX. 47. 3) Член Січі. Понахо-
