Словник української мови (1927)/братанич

by Борис Грінченко

◀ братаниця

Словник української мови Борис Грінченко Б братанич

братаничка ▶

Київ: Горно, 1927

Брата́нич, ча, м. Племянник (сын брата). Чуб. VI. 292. НВолын. у. Каменец. у. Опат. 24. Ум. Брата́нчик.