си́ни справля́ти. Шутливо: быть без обуви, ходить босиком. Ном. № 11234.
Босі́сінький, а, е. Совершенно босой. Там такий голем голісінький, босем босісінький. Харьк.
Босі́ти, сі́ю, єш, гл. Делаться босым.
Бо́ска, ки, ж. Проститутка. Полт.
Боско́, ка́, м. Собака с белыми ногами (до колен). Боско через увесь вік босий бігає. Ном. № 11231.
Бо́со, нар. Босыми ногами. Чуб. IV. 225. Ходить босо. ЕЗ. V. 179. Ум. Босе́нько. Бігай босенько, — тепер тепло. Полт.
*Босови́ло, ла, м. = Бося́к. Розплющую очі, аж коло мене босовило стоїть. Тесл.
Босо́ніж, нар. Босыми ногами, босиком. Бігли босоніж дівчата. К. Чр. 41.
Босоні́жка, ки, ж. Босоножка. Білявенька, русявенька босоніжка, Михайлова маленька сестричка Мелася. МВ. III. 135.
Босо́ніч, нар. = Босо́ніж. Позичка босоніч ходить. Ном. № 10618.
Босоно́гий, а, е. Босоногий. Боги, богині і півбоги, простоволосі, босоногі. Котл. Ен.
Босо́рка, ки, ж. 1) = Босорка́ня. Желех. 2) Лягушка, жаба. Вх. Уг. 228.
Босорка́ня, ні, ж. 1) Ведьма, колдунья. Гн. II. 182, 252. 2) = Ро́павка. Желех.
Босорку́н, на, м. Упырь. Желех.
*Босо́та, ти, соб. Босяки. Сл. Нік.
Бости́, боду́, де́ш, гл. Бодать. Угор. Бик боде. Вх. Лем. 394.
Босува́ти, су́ю, єш, гл. Ходить босиком. Що се ти босуєш? Лохв. у.
*Бося́вка, ки, м. = Бося́к. Черк.
Бося́жник, ка, м. Род растения. Вх. Уг. 228.
Бося́к, ка́, м. Босяк, оборванец, безприютный пролетарий. Сам став за босяка на поденну. Грин. II. 258. У якономії усяка наволоч і босяки бувають. Г. Барв. 511.
Бося́тник, ка, м. Род растения. Желех.
*Бося́чити, чу, чиш, гл. Быть босяком, шататься, бродяжничать. Сл. Яворн.
*Бося́чка, ки, ж. Оборванка, бродяга, безприютная.
*Босячня́, ні, ж. См. Босо́та.
Бот, та, м. Сапог с коротким голенищем. Боти сап'янові несе, на його козацькі ноги надіє. ЗОЮР. I. 207. Та на козаку боти, та на козаку нові та німецької роботи. Грин. III. 286. Ум. Бо́тик.
Ботви́на, ни, ж. Свекловичные листья. Ой через тин да в манастир стежечка в ботвину. Нп. Нарвала ботвини свині. Черниг. у.
Боте́й, те́ю, м. 1) = Отара. Шух. I. 195, 198. Цілий ботей овець іде за двома вівчарами. Шух. I. 210. *2) Овечий пастух. Йди покажи… аби мій косар знав, як ручки брати, аби мій ботей знав, куди овечки пускати. Черемш.
Ботеле́в, ва, м. Мутовка для пахтанья масла; состоит из ручки (де́ржівно), на конце которой прикреплены накрест две пары брусочков (кри́ла), сквозь концы которых проходит два кольца, свитые из тонкого корня смере́ки (ро́скрутці). Шух. I. 214, 141, 106.
Бо́ти, мн. (ед. ч. бо́та?) Дубовые доски для лодок. Браун. 19.
Бо́тик, ка, м. 1) Ум. от бот. 2) Башмак, ботинок. Бо́тики з очи́ма. Башмаки с металлическими пистонами для снурков. Вас. 162.
Бото́к, тка́, м. Ботинок, полусапожек. На тім паняті (дівчині) рудая сукня, на ножейках ма'т шнуровані бітки. АД. I. 43.
Ботю́к, ка́, м. Ствол дерева, предназначенный для распилки на доски. Желех. Вх. Зн. 4. Ялиця стогне й шелестить… «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили». Млак. 108.
Бо́тя, ті, ж. Кокора в средине лодки, полуобод, поперечный выгнутый деревянный брусок, к которому снаружи пришиваются доски. Вас. 151. Мнж. 179.
Бо́хало, ла и пр. = Бу́хало и пр.
Бохо́н, на́, бохуне́ць, нця́, м. и пр. = Буха́н, бухане́ць. Хліба бохунець. Рудан. I. 67.
Боцю́н, боця́н, на́, м. Аист, Ciconia.
Боча́лка, ки, ж. Небольшой боченок. Де там барилко, то таки ціла бочалка: відер з п'ять або й більш трохи туди влізе. Брацл. у.
