Бляхува́ти, ху́ю, єш, гл. 1) Покрывать жестью. 2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані. Екатериносл. у. 3) У Котляревского употреблено в значении: чеканить, выковывать из металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах. Котл. Ен. V. 27.
Бляша́ний, а, е. 1) Жестяной. 2) О крыше: железный. Палати… з бляшаною покрівлею. Мир. ХРВ. 103.
Бляша́нка, ки, ж. 1) Жестянка. 2) Мера для водки: осьмушка. Брацл. у. Випив пів бляшанки. Рудан. I. 68. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Фр. Пр. 180. Ум. Бляша́ночка.
*Бляшанко́вий, а, е. Жестяночный. Сл. Дубр.
Бля́шечка, ки, ж. Ум. от бля́ха.
Бля́шка, ки, ж. 1) Ум. от бля́ха. 2) Головной убор невесты. Kolb. I. 43.
Бо, сз. 1) Потому что, ибо, *так как. Не завдавай серцю жалю, бо я в чужім краю. Нп. 2) Же. Чи ж бо я на світі одная? Нп. Годі бо! Та йди бо швидче! Кв. *Та ну-те бо? Да что вы? Сл. Нік. *3) Да и, ведь. Він бо й був у нас першим. Сл. Нік.
*Боба́к, ка́ = Баба́к, ка́.
Баба́лька, ки, ж. Клецка, род галу́шки. Вх. Лем. 393.
Бобальчаки́, кі́в, м. мн. = Боба́лька. Вх. Лем. 393.
Боба́чик, ка, м. Раст. Gallium verum. Лв. 98.
Бобе́р, бра́, м. 1) Бобр. Castor fiber. Грин. III. 135. Чорні бобри на шубойку. Чуб. III. 474. 2) Род детской игры. Чуб. IV. 40. Ив. 60. Ум. Бо́брик, бо́бричок.
Бо́бик, ка, м. 1) Ум. от біб. 2) Раст. Medicago Sativa. МУЕ. I. 99.
Боби́на, ни, ж. Одно зерно боба. Ум. Боби́нка, боби́ночка.
Бобире́ць, рця́, боби́рчик, ка, м. Ум. от боби́рь.
Боби́рь, ря́, м. Рыба: Acerina rossica Pall, ерш. Шейк. Вх. Пч. II. 18. Ум. Бобире́ць, боби́рчик.
Боби́ще, ща, м. Ув. от біб. ЕЗ. V. 149.
Бобівни́к, ка́, м. Раст. а) Trifoliura fibrinum, бобовник, вахта. б) Butomus umbellatus. Лв. 97.
Бобко́вець, вця, м. Раст. Лавр. Желех.
Бобко́вий, а, е. Лавровый. Желех. Бобкове листя. МУЕ. I. 109.
Бобо́вий, а, е. Бобовый. Ой бо мої кучерики як бобові струки. Чуб. V. 36.
Бобови́ння, ня, с., бобови́ця, ці, ж. Стебли бобов. Ум. Бобови́ннячко.
Бобо́вник, ка, м. Раст. Menyanthes trifoliata L. ЗЮЗО. I. 128.
Бобо́вх, меж. = Шубо́всть. Бобовх у воду.
Бобов'я́нка, ки, ж. = Бобови́ння. Вх. Лем. 393.
Бобо́к, бка́, м. Ум. от біб.
Бобору́нка, ки, ж. = Бобру́нка. Вх. Уг. 228.
Бо́брик, ка, м. 1) Ум. от бобе́р. 2) Род медной пуговицы: такие пуговицы гуцулы изготовляют сами, употребляя их для украшения кожаных поясов, кож. сумок и пр. Шух. I. 126, 127, 278.
*Бобри́ця, ці, ж. Самка бобра. Ой укривайся, зятю, куницями да бобрицями да хорошими соболицями. Нп.
Бо́бричок, чка, м. Ум. от бобе́р.
Бобро́, бра́, м. = Бобе́р 1. Харьк. у.
Бобро́вий, а, е. Бобровый. Мій кожух новий, ковнір бобровий. Нп. Боброва шапка. Чуб. III. 294.
Боброви́к, ка́, м. = Бобро́вник.
Бобро́вник, ка, м. Охотник на бобров, бобровый промышленник.
Бобру́ниця, ці, ж. Насек. = Со́нечко, Coccinella. Вх. Пч. II. 26.
Бобру́нка, ки, ж. = Бобру́ниця. Вх. Лем. 393.
Бо́б'я́стий, а, е. О смушках: с крупными слабыми завитками. Вас. 198.
Бов! меж. Подражание удару колокола. Бов, бов по московській брехні. Ном. № 848.
Бовані́ти, ні́ю, єш, гл. Виднеться вдали. На небі чистому ген хмара бованіє. Греб. 367.
Бованя́чити, чу, чиш, гл. = Бовані́ти. Дивлюсь — щось бованячить під селом.
Бовва́н, на, м. Идол, кумир, истукан.
