Білозі́рець, рця, м. Эпитет сокола? Порода сокола? Там сидить ясен сокіл-білозірець. АД. I. 194.
Білозі́рка, ки, ж. 1) Красавица, милая. 2) Один из видов крымской соли. Сумск. у. Ум. Білозі́рочка. Моя панночко, моя дівочко, моя непорочная білозірочко. Мет. 122. Как эпитет перепелки: Тут була перепілочка… тут була білозірочка. Чуб. III. 64.
Білозо́р, ра, білозо́рець, рця, м. 1) = Білозі́р, білозі́рець. АД. I. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. III. 296. 2) Только білозо́р. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. I. 130.
Білозо́рий, а, е. Имеющий светлые глаза. Білозорий кінь. Шейк. Ум. Білозо́ренький.
Білозу́бий, а, е. С белыми зубами.
Біло́к, лка́, м. 1) Белок глазной. Чого ти білки витріщив? Ном. № 6600. 2) Белок яичный. Шейк. Ум. Біло́чок.
Білокопи́тий, а, е. С белыми копытами, белокопытый. Кінь білокопитий. Гн. I. 164. Ум. Білокопи́тенький.
*Білоко́рий, а, е. С белою корою, имеющий белую кору. Берези білокорі.
Білоко́ст, ту, м. Материя красная с черным. Константиногр. у.
Білокри́лець, льця, м. = Лущ. Вх. Пч. II. 10.
Білокри́лий, а, е. С белыми крыльями. «Чи не бачили голубки поміж голубами?» — Хоч бачили, не бачили, — не знаєм якая. — «Сама сиза, білокрила, личко як калина». Чуб. V. 173. Лебеді білокрилі. К. Досв. 41. Ум. Білокри́ленький. Грин. III. 542.
Білоли́ций, а, е. 1) С белым лицом, белолицый. Білолиця, кароока і станом висока. Шевч. 2) Употребл. как эпитет к слову месяц, заменяя его. Світить білолиций на всю Україну. Шевч. Ум. Білоли́ценький.
Білоні́г, но́га, м. Раст. Herniaria glabra. Вх. Пч. II. 32.
Білоні́жка, ки, ж. С белыми ногами, белоножка (чаще о лошади). Шейк.
Білоно́гий, а, е. Белоногий. Ум. Білоно́генький.
Білоо́к, ка, м. Рыба. Abramis Sapa. Вх. Пч. II. 18.
Білопле́чий, а, е. С белыми плечами. Желех.
Білорі́з, за, м. Встречено в заговоре как эпитет камня: В окіян-море під білоріз-камінь ключі закидаю. КС. 1883. VII. 586.
Білорі́па, пи, ж. Раст. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Білоро́гий, а, е. С белыми рогами. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213.
Білору́кий, а, е. Белорукий. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо. К. (О. 1861, І. 311).
Білорум'я́ний, а, е. Белый и румяный. Личко білорум'яне. Мир. ХРВ. 8.
Білору́чечка, ки, об. Ум. от білору́чка.
Білору́чка, ки, об. Малоработающий человек или малоработающая женщина; белоручка. Шейк. Ум. Білору́чечка.
Біло́слива, ви, ж. Порода слив — с белыми ягодами. Желех. Шух. I. 109.
*Білота́, ти́, ж. Белизна. Сл. Яворн.
Білота́рчик, ка, м.? Герой песни, поющейся в игре того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра с той же песней называется Волода́рь. Чуб. III. 39.
Білоту́рка, ки, ж. Род яровой пшеницы.
Білоу́сий и пр. = Білову́сий и пр.
Білоха́тий, а, е. С белыми хатами. Оглав білохатий. Шевч. 492.
Білохво́стий, а, е. С белым хвостом. Білофо́ста. Название овцы. Kolb. I. 65.
Бі́лочка, ки, ж. Ум. от бі́лка.
Бі́лочник, ка, м. Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. II. 34.
Біло́шка, ки, ж. 1) Порода белых круглых слив. Вх. Лем. 392. 2) Шутливо: кофе с молоком. Засолодити вам білошку? Вх. Зн. 3.
*Білошку́рий, а, е. Белокожий. Сл. Дубр.
Білто́к, тка́, м. Белок яйца. Вх. Лем. 392.
Білува́ння, ня, с. 1) Снимание кожи с убитого животного. См. Білува́ти. 2) В свадебн. песнях: покрывало (намі́тка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. Мет. 207. 3) Досчатый забор. Черниг. у.
