Сторінка:Русова. Нова школа соціяльного виховання. 1924.djvu/9

яка справді може сконкретизуватися, хоч і не сьогодні, так завтра, коли вона збудована на певних соціяльно психологічних вимогах життя. Для цього геній мав завжди особливу інтуїцію — розуміння свого суспільства і пророче око на його майбутній розвиток, як, напр., у нас Шевченко, Сен-Симон у Франції. Щоб промовити рішуче слово, потрібна хоробрість, яка спирається на міцну незалежність активного духа. Отже цю незалежність, цю самостійну думку й треба виховувати в дітях, бо соціяльне виховання має дати соціяльних діячів, робітників поступу громадського. А що цей поступ не зупиняється ніколи ані на хвилину, ні в моральному, ні в матеріальному напрямку, творча праця індивідуумів мусить постійно виробляти скарбовний матеріял для свого оточення та для вселюдського добра. Кожна правдива думка має свою життєву силу, хоча б вона виходила з поодинокої голови; вона шириться між людьми і через суггестію, і через виховання, і свідомим перейманням, передається другим поколінням і утворює грунт для поступу. А найбільш видатні по своїй обдарованості особи стають в центрі соціяльного руху, роблять переворот чи в науці, чи в мистецтві, чи в техніці, або в соціяльно-політичних формах життя. Але сила генія має остільки впливу, оскільки ми всі, звичайні люде, підтримуємо той кон, на якому він виконує свою ролю, оскільки ми можемо його особисте перетворити в загальне й дати йому певну довговічну форму. Загальна свідомість лише може перетворити особисту думку, вигадку в сталу для всіх корисну реформу. Індивідуум таким чином творить нові закони, нові зміни, нові