Цю сторінку схвалено
IV
дѣлам [1]; є то нам як заранє по доўгих тмавих ночох, як радость на лицѣ нещасного, коли лутша надѣя перемчит скрізь сердце єго; сут то здорові поўно-сильні рістки, о которих нам цѣлою душею дбати, огрѣвати, плекати и зрощати док під крилом часу и добрих владнувателѣв хорошою и крѣпкою засияют величею.
Не журися Русалочко з над Днѣстра, що-сь не прибрана, в нарядѣ який від природи и простодушного и добросердного народа твойого приймила-сь, — стаєшь перед твоѣми сестрицями. Они добрі, видачятти, приймут тя и прикрасят. —
- ↑ Енєида на малороссійкій язык переложенная М. Котляревским; тричи виданая 1798, 1808 и 1809 в С. Петербурзѣ.
Князя Цертелева: Опыт собранія старинных малороссійских пѣсен. С. П. 1819.
Малороссійскія пѣсни, изданныя Михаилом Максимовичем. Москва 1827. тойже издаў:
Украинскія народныя пѣсни Моск. 1834.
Запорожска старина. — Харков 1833—1834. IV. части. —
Малороссійскія повѣсти изд. Основяненьком в Моск. 1834.
