Сторінка:Програма большевиків КП Росії та КП України. 1920.pdf/24

Ця сторінка вичитана
В области оборони праці й суспільної опіки.

§§ 126-132 З запевненням диктатури пролєтаріату в перший раз утворено змогу здійснення програми-мінімума соціялістичних партій в области охорони праці.

Совітська власть перевела законодавчим шляхом і запевнила в „кодексі праці“ ось що: восьмигодинний робучий день для всіх працюючих, яко найвищий час праці, при чім для осіб молодших 18-ти років в особливо шкідливих галузях виробу, як рівно ж і для гірників, працюючих під землею, робучий день не сміє бути довший шести годин; 42-годиновий щотижневий відпочинок без перерви для всіх працюючих; заборону понадзвичайних праць, яко загальне правило; заборону користати з праці дітей і підлітків до 16 років; заборону ночної праці і праці в особливо шкідливих галузях, а рівнож і в понадзвичайні години всім особам жіночого полу й особам мужського полу до 18 років; увільнення жінок від праці протягом 8-ми тижднів до і 8-ми тижнів по родах з полишенням повного заробітку за цілий сей час при безплатній, лікарській допомозі й видачі ліків, з призначенням робітницям що три години принаймні півгоди на годування немовляти і видачею годуючим дітей матерям додаточної підпори; інспекцію праці й санітарну інспекцію, котрі вибирається совітами фахових спілок.

Совітська власть перевела в законодавчім порядку повне соціяльне забезпечення всіх працюючих, не визискуючих праці, від усіх видів утрати здатности до праці — і поперше в світі — від безробіття на кошт наймаючих осіб і держави, при повнім самоуправлінню забезпечених і при широкій участи фахових спілок.

Більше того, совітська власть в деяких відносинах пішла дальше програми-мінімума і встановила в тім же „Кодексі законів про працю“ участь робітничих орґанізацій в розвязанню питань про найняття й увільнення; місячну відпустку з залишенням платні для всіх працюючих, котрі працювали без перерви не менше року; державне урегулювання заробітної платні на основі тарифів, випрацьованих фаховими спілками; певні орґани, а саме відділи розділення й учота робучої сили при совітах і фахових спілках, повинні доставляти працю безробітним.

Але викликана війною надзвичайна руїна і натиск світового імперіялізму змусили совітську власть зробити