Сторінка:Поліщук Геніяльні кристали 1927.pdf/22

Цю сторінку схвалено
ПЕРЕМОГА

Кривулькою вогневою,
Мов біг електро-іскри,
Чи захололим рухом блискавки німої,
Зажеврівся од схованого сонця
Край невидимої в заграві хмари.
Півні, мабуть із переляку,
Так переконуюче вкрик співають
Привіт до сяйва смілих парусів.
Рішучий світла льот
Розворушив,
Поруйнував туманів купи,
Що нагромадились на морі в далині.
Ускочив Геліоса бик в перловий купіль —
І бризки піняві огнями йдуть
На бездоганний моря путь
Що стелеться під Аю-Даг зелено-сірим горем.
В жалю зідхає море
І не знає міри,
Щоб поховати власний, ранній біль,
Бо хвилі плещуть звідусіль
На смілі сонячні заміри.