Цю сторінку схвалено
Тільки що вже смерть прийшла,
А він на всю хату:
„Тату! тату! — закричав, —
Люльки! — каже, — тату!”
Принїс йому таки сам,
А синок небога
Тілько раз собі пакнув,
Тай пішов до Бога!”
——o——
18. Славная конина.
Сидить мале Циганя,
Коня виїзджає,
А старий — його й коня
Нагайкою крає.
Заплакало Циганя,
Лягло на коневи…
А той тодї до купця
Тай каже купцеви:
„Та купуй уже, купуй,
Славная конина!
Чи-ж не бачиш, як по нїй
Сплакалась дитина?”
——o——