Сторінка:Олесь О. На Зелених Горах (Відень).djvu/20

Ця сторінка вичитана


IX

Стогне Черемош, лютує,
В шумі білому шумить,
Греблі, камені шматує,
І орлом кудись летить.

 Наче лицарь незрівняний
 Впав в бою і довго спав,
 І прокинувсь, наче п'яний,
 І крівавий бій згадав.

І підвівсь, і став на ноги,
І на поле очі звів…
Розстілаються дороги
І пасеться кінь степів.

 Рухом звіря молодого
 Він на огиря злетів,
 Свиснув соколом на його,
 І — на лютих ворогів!