Тобі, Ігорю, мій брате,
Моє військо бє чолом
І воно в боях здобуде
Слави-чести нам обом“.
Він сказав, заграли сурми
Захитались прапори
І летить степами військо,
Обганяючи вітри.
Розбігаються, тікають
Перелякані вовки,
Клекотять орли над військом,
Вються хмарами круки.
На озерах, на болотах
Крила птахів лопотять:
Сірі гуси ізнялися,
Білі лебеді ячать.
Все віщує щось недобре
Щось голосить у ночі,
Хтось в степу кричить: „рятуйте!“
Десь вигукують сичі.
Дух пустині степової,
Дух степів великий Див,
Ворогів ховав пітьмою
Криком вдосвіта будив.
