схопиться за петельки… Ціла зграя „капцанів“ центру кинулися до невеличкої купи „блуз“ і, обліпивши їх, мов віялами, махають руками, тупочуть ногами; фраки, візитки метушаться поміж ослінцями, зграйками наскакують на голову зборів, на безжурного юнака в блузі, що стоїть на трибуні, заклавши руки в кешеню й іронічно усміхається вниз до фрачної зграї… А там зверху барильце у сурдуті — з гарбузиком на плечах, підвівшись над промовцем, махає руками, калатає дзвоником, дмухає до свого гарбузика хусткою, верещить, падає в крісло, знову підводиться, мотає руками, гикає… А в залі гармидер, гам і шумовиння чорних чмелів, жуків…
Це вже два тижні вирішується справу, чи висилати до папи представника від Франції чи від Ельзас-Лотарінгії?..
Як бачите страшенно важлива справа…
Наївно запитували добродушного робітника, чому-то ваших депутатів так мало в парламенті, адже вас така сила.
Він усміхнувся й відповів запитанням:
— Були там? Бачили? — ми люди діла. Багато не треба посилати… Так, для орієнтації, пару, другу… Там місце чорнополим… Хай ще трошки попустують… Ми собі щось инше утворимо, ніж ота оперетка…
Підвелася з землі чудесного парку залізна рука Ейфеля й зі сціпленою в кулаці дулею простяглась до неба.
