барильце

Бари́льце, ця, с. 1) Ум. отъ барило. 2) мн. Бари́льця. Родъ растенія. О. 1862. IV. 72.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Бари́льце, ця, с. 1) Ум. от бари́ло. 2) Мн. Бари́льця. Род растения. О. 1862. IV. 72.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28


Бари́льце, ця, с. 1) Ум. от барило. 2) Мн. Бари́льця. Род растения. О. 1862. IV. 72.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937