Саме близькість до „народу“ працюючих утворює окремі форми відклику й иншої контролі знизу, котрі треба тепер особливо старанно розвивати. Наприклад, совіти народної освіти, яко періодичні конференції совітських виборців і їхніх делегатів для обговорення й контролі діяльности совітських властей в даній области, заслуговують найповнійшого співчуття й підтримання. Нема нічого безглуздійшого як перетворення совітів у щось застигле й самодовліюче. Чим рішучійше ми повинні стояти тепер за немилосердно тверду власть, за диктатуру поодиноких осіб для певних процесів праці, в певні хвилі чисто виконавчих функцій, тим ріжноманітнійшими мають бути форми і способи контролі знизу, щоби паралізувати всяку тінь змоги понівечіння совітської власти, щоби виривати повторно й невпинно бурян бюрократизму.
Надзвичайно важке, трудне й небезпечне положення в міжнароднім відношенні: необхідність сновигати й відступати; доба чекання нових вибухів революції, яка болісно довго назріває на заході. Всередині країни доба повільного будівництва і немилосердного підтягування, довгої й упертої боротьби пролєтарсько-суворої дисцидлинованости проти загрожуючої дрібнобуржуазної розхлябаносте й анархичности. Такі, коротко кажучи, знаменні риси особливої, теперішньої хвилі в соціялістичній революції. Таке те кільце історичного ланцюгу подій, за яке нам тепер доводиться з усіх сил ухопитися, щоб опинитися на висоті задачі на будуче до переходу до найблизчого кільця, — яке приваблює до себе особливою яскравістю, яскравістю перемоги міжнародної пролєтарської революції.
Спробуйте поставити поруч зі звичайним, ходячим поняттям „революціонера“ гасла, що випливають з особливостей теперішньої хвилі: сновигати, відступати, чекати, спроквола будувати, немилосердно підтягувати, суворо дисциплинувати, нищити розхлябаність. Чи дивно ж, що деяких „революціонерів“, коли вони чують се, обхоплює благородне обурення і вони починають лаяти нас за забуття жовтневої революції, за догодництво з буржуазними спеціялістами, за компроміси з буржуазією, за дрібну буржуазність, за реформізм і такі инші річи.
Біда сих лихо-революціонерів у тім, що навіть у тих з них, хто керується найліпшими в світі спонуками
