спроквола

Спроквола́, нар. Не спѣша. Св. Л. 19. Як робиш спроквола, не скоро втомишся. Кіев. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924