Сторінка:Н. Лєнін. Чергові завдання совітської власти (Львів, 1920).pdf/11

Ця сторінка вичитана

пріяції експропріяторів. Тепер на перше місце ставиться орґанізацію підрахунку й контролі в тих господарствах, де вже вивласнено капиталістів.

Коли б ми бажали тепер попереднім темпом вивласнювати капитал далі, то напевне мали би поражку, бо наша праця по орґанізації пролєтарського підрахунку й контролі явно, очевидно для всякої думаючої людини, відстала від праці безпосередньої „експропріяції експропріяторів“. Коли ми наляжемо тепер на працю орґанізації підрахунку й контролі, ми зможемо розвязати се завдання, ми надолужимо занедбане, ми виграємо у своїй боротьбі проти капиталу.

Але чи признання того, що доводиться надолужувати занедбане, не рівнозначне з признанням в зробленій помилці? Зовсім ні. Порівняймо знову з воєнним станом. Коли можна розбити й відтіснити ворога одним відділом легкої кавалерії, се треба зробити. А коли це можна з успіхом зробити тільки до певної гряниці, то зовсім зрозуміло, що за сею межею повстає необхідність підвозу тяжкої артилєрії. Визнаючи, що тепер треба надолужити занедбане в підвезенню тяжкої артилєрії, ми зовсім не визнаємо помилкою побідний кавалерійський напад.

Нам часто закидали лакузи буржуазії те, що ми вели „червоно-ґвардійську атаку“ на капитал. Докір дурний, гідний саме лакуз грошевої торби. Адже-ж „червоно-гвардійської“ атаки на капитал свого часу вимагали обставини безумовно: поперше, капитал ставив опір повоєнному, в особі Керенського і Краснова, Савинкова и Гоца (Ґегечкорі й тепер ставить такий опір), Дутова й Богаєвського. Воєнного опору неможна зломити инакше, як воєнними засобами, і червоно-ґвардійці виконували благороднійше й найбільше історичне діло визволення працюючих і визискуваних від визискувачів.

Подруге, ми не могли тоді поставити на перший план методу управління замісць метод подавління і тому, що уміння управляти не природжене людям, а дається досвідом. Тоді сього досвіду у нас не було. Тепер він є. Потретє, тоді в нашім розпорядженні не було спеціялістів ріжних галузей знання і техніки, бо вони або билися в рядах Богаєвських, або мали ще змогу ставити систематичний й упертий пасивний опір саботажем. А тепер ми саботаж зломили. Червоно-ґвардійська атака на капитал була успішною, була переможною, бо ми подоліли і воєнний і саботажний опір капитала.