відділ

відділ

Ві́дділ, лу, м. 1) Отдел, раздел. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов. Г. Барв. 487. 2) Отряд. На вулиці відділ царського війська не допускав, щоб тиснулася товпа. Лелкий. *3) Отделение, факультет. Сл. Нік.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Ві́дділ, лу, м. Отдел, раздел. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов. Г. Барв. 487.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Ві́дділ, лу, м. 1) Отдѣлъ, раздѣлъ. Старший син, швець, уже й одружився і на одділ пішов. Г. Барв. 487.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924