над офірою тихенько
оксамитом темна нічь.
Грають лози — верболози
в зоряницях запашних…
Я-б хотіла так-далеко,
де в весельці смолоскіп
Біля тину голубого
відкіля цей тічки рев?
Отерорте-ж і кохання
кришталева рветься плоть!
Повз паланок м'єі муки
за сопілкою сумнів
Грають лози — верболози —
оксамитом темна нічь.
VI.
Гей, херувими і серафими
усіх раів!
Сідайте на оксамитові килими
в туман.
Ще прийде час
на вас.
Шугає, шугає курява.
Не революція — зіма
…стою обурена
…тьма.
