херувим
херувим
|
Херуви́м, ма, м. Херувимъ. К. МХ. 28. Митра на голові херувимом дана. Чуб. I. 179. Ум. Херуви́мчик. Двокрилий херувимчик. Левиц. I. 286.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924