ру, як самостійний культурний комплекс, не сполучений надто тісною залежністю з «общерусскою» літературою.
О. Огоновський
г. Вкінці в роках 1887—94. вийшла перша велика, шеститомова «Історія літератури руської» О. Огоновського, — твір часто в нас недоцінюваний, але в дійсності й досі гідний пильної уваги не лише як скарбниця безлічі історично-літературних і життєписних фактів, але і з огляду на здоровий ідейно-національний підхід автора до теми та на легке опрацювання величезного матеріялу.
Дрібні праці.
ґ. Дрібніші праці численних дослідників, таких як В. Коцовський, О. Терлецький і інші, не охоплюють цілости історії української літератури ні часово, ні територіяльно. Зате принагідні літературно-історичні нариси в роді ювілейної статті О. Колесси «Століття обновленої української літератури», чи І. Франка «Русько-українська література», або нариси Б. Грінченка та І. Франка до московських лєксиконів[1], щоправда,
- ↑ Також у енциклопедичних словниках інших народів знаходимо більш або менш обширні, більш або менш обєктивні опрацювання історії української літератури. М. ін. до такого опрацювання в післявоєнному виданні німецької енциклопедії Маєра підготовив матеріял автор цих рядків.
