благи́хъ ду́мокъ; 'уміе жъ вона́ розмовля́ти й про судьби́ царствъ и наро́дівъ не чужи́мъ для поспільства скла́домъ. Всіхъ чадъ рі́дноі Украіни ззива́е вона́ висо́кимъ своімъ го́лосомъ у одну́ грома́ду, на одно́ вели́ке діло чоловіколю́бства.
Замо́вкъ на віки вже нашъ Квітка-Основя́ненко; Тара́съ ище́ живе́ на сві́ті и, мо́же, не одни́мъ ище́ но́вимъ псалмо́мъ звесели́ть на́ши ду́ши. Тимъ ча́сомъ слове́сность Украінська иде́ своімъ хо́домъ и бере́ но́виі то́ни, вхо́дячи гли́бше въ рідну жизнь и нату́ру. Ось несподіванно появи́ла вона́ невели́чке по листка́мъ, да дороге́ по красі, діло незна́ного писа́теля, па́на Ма́рка Вовчка́. До́бру доро́гу вінъ собі ви́бравъ. Живучи́ поміжъ селя́нами, прислуха́всь изъ вели́кою ува́гою до іхъ розмо́ви, и що́ вони́ проміжъ се́бе роска́зовали, те вінъ и пи́ше іхъ скла́домъ и по іхъ смаку́, добіра́ючи найвимовні́йші іхъ слова́ и приговірки. Отсе́ жъ у ёго оди́нъ случа́й оповідуе молоди́ця, дру́гий — па́робокъ, або́ жона́тий чоловікъ, и вся́ка
