і не достоїть їм робить те, що злумається, а те, що постановлено, і не достоїть їм величаться та помпою очи одводити, а достоїть їм жити просто і працювати для общества пильно, бо власть їх од Бога, а самі вони грішні люде, і самі посліднійші, бо усім слуги.
40. А сьому ще гірша неправда: буцім установлено од Бога, щоб одні панували і багатілись, а другі були у неволі і нищі, бо не булоб сього, скороб приймали щире Євенгеліє: пани повинні свободити своїх невольників і зробиться їм братами, а багаті повинні наділяти нищих, і нищі сталиб также багаті; якби була на світі любов христіянська в серцях, то так булоб: бо хто любить кого, той хоче, щоб тому було так же хорошо, як і йому.
41. І ті, що так казали, і тепер кажуть і переверчують Христово слово, ті оддадуть одвіт в день судний. Вони скажуть судді: „Господи! Не в твоє ли імя пророчествовах?“ А судія скаже їм: „Не вім вас“.
42. Таким викладом зопсували царі, пани та вчені свободу христіянську.
43. Благодать дана всім язикам, а спершу коліну Яфетову, бо Симово через жидів отвергнуло Христа, і перешла благодать до племен грецького, романського, німецького, славянського.
44. І Греки, прийнявши благодать, покаляли її, бо вони прийняли нову віру і не зовлеклись ветхого чоловіка зо страстями і похотями, оставили при собі і імператорство, і панство, і пиху царськую, і неволю: і покарав їх Господь: чахло, чахло грецьке царство тисячу років, счахло зовсім і попало до Турків.
45. Романське племено — Влохи, Французи, Гишпане — приняло благодать, і стали народи увіходить у силу і нову жизнь, і просвіщенність, і благословив їх Господь, бо лучче вони прийняли св. віру, ніж Греки, одначе не зовсім зовлеклись ветхого чоловіка
