11
Ракоцї[1]. Також і Григорій Паданї, висланий 28-го червня до бранденбурського елєктора,[2] не мав, здаєть ся, нїякого порученя в справі польського вибору; інакше не міг би посол бранденбурського двора в Варшаві, Говербек, робити опісля (в серпни) закиду Бетлєнови і Клобушіцкому, що семигородський князь не повідомив його пана про намір, старати ся о польський престіл, при чім семигородські посли оправдували ся лише посередництвом курляндського князя в тій справі[3].
Перші слїди акції Юрія І Ракоці в хосен свого молодшого сина Жигмонта замічуємо що йно з початком липня. Польські закони приписували строге обмеженє дипльоматичних зносин на час безкоролївя: перед отворенєм елєкційного сойму, а особливо в часї між конвокаційним і елєкційним соймом не вільно було нїяких заграничних посольств пускати в границї держави. Сього закону мали за почином канцлєра Осолїньского особливо тепер строго придержувати ся і Алєґреті перестерігав віденський двір, щоби не висилав за вчасно свого урядового заступника[4]. Всеж таки перебували тодї в Варшаві ріжні дипльоматичні аґенти заграничних держав; вони радили собі в той спосіб, що не передавали своїх вірительних грамот і жили як приватні люди[5]. Здаєть ся, що все се спинювало зразу семигородського князя. Він вижидав на офіціяльне повідомленє про смерть короля; се повідомленє вислав примас 10 червня і воно наспіло що йно 2 липня на семигородський двір[6]. Аж тепер вислав Ракоці посольство до Польщі і поручив сю справу знаному вже нам Францови Бетлєнови, знатокови польських відносин, і Андрієви Клобушіцкому, головному управителеви княжих маєтностий на Угорщині. Вони мали урядове порученє висказати архиепископови Лубєнському і польській державі співчутє князя по причинї смерти Володислава IV. А що Лубєнський згадав в своїм листї також про козацьку війну і про сумне положенє польської держави, мали посли обговорити з ним і сї справи та при тім обережно підготовити терен для кандидатури князевича Жигмонта[7].
- ↑ Справозданє Дальмаді з 1 падолиста. Ibdm. XXI Nr. 227.
- ↑ Ibdm Nr. 224
- ↑ Говербек до елєктора 26 серпня. Urk. u. Aktenst І. ст. 283—4.
- ↑ Варшава 29 липня. Акти ч. 16.
- ↑ Лїзоля до Травтмансдорфа. Варшава 19 серпня. Ibdm ч. 23.
- ↑ Lukinich ст. 45.
- ↑ Lukinich ст. 47 на основі матеріялу Клобушицького в архіві ґр. Бетлєнів; також „avisi di Polonia“ з 12 серпня. Держ. Арх. у Відни, Polonica; лист Лубєньского в Інст. Осол. Nr. 231 р. 186.