ЖДІУР/12/Акти

◀ Боротьба за польський престіл по смерти Володислава IV

Жерела до історії України-Руси. Акти до Хмельниччини (1648-1657)
Акти

1. Микола Саґредо до сіньорії. Прага, 3 червня 1648.

....Al prencipe Casimiro, che era in Vienna di passaggio per condursi a Bagni di S. Casciano^[1] giunse a 27. di passato coriero, che lo trattené cogli auisi della pericolosa et quasi disperata salute del Re....

Держ. архів у Відни, Disp. di Germ. (ориґін.)

2. Copia literarum Principis Casimiri de obitu fratris sui, regis Poloniae [до цїсаря Фердинанда III.] Відень 4. червня 1648.

Доносить, що Володислав помер 20. мая da febre maligna. Io n' ho riceuuto l'auuiso in Mertuschlag^[2], mentre di qua seguiuo il cammino uerso Italia, che perciò m'è conuenuto riuolgerlo in dietro. L'affetto già esperimentato continuamente dalla bonta di V. M. mi persuade, ch' Ella sia per compatirmi in questo inaspettato infortunio et per impegnare la sua autorità in mio fauore nella elettione dei nuovo Re, acciò cada sopra di me, che sempre le conseruerò in obligatissima diuotione etc… Прирікає, що в разі вибору королем все слухати-ме вказівок цїсаря.

Держ. архів у Відни, Polonica.

3. Матвій Лубєнський, ґнїзненський архиепископ, і цїлий польський сенат повідомляють офіцияльно цїсаря про смерть короля Володислава IV. Варшава 8. червня 1648.

Держ. архів у Відни, Polonica, (ориґін.)

4. [Матвій Лубєнський] до Юрія І. Ракоці. [Варшава] 10. червня 1648.

Повідомляє про смерть короля і чертає сумне положенє держави із-за козацької війни. Quam ob rem ad Ceis. V-ram scribere me debere sum arbitratus eiusque toti orbi compertam prudentiam interpellare, ut ipsa velit et consiliis et operibus huic Reipublicae succurrere, quam profecto Cels. V-ram in rebus arduis favisse me testem posse exhibere; memini iterum, qua neutralitate usus sit Ser. piae memoriae Vladislaus IV., cum Cels. V-ra, cum validis armis Imperatorem aggressa esset. Ipse enim rex luit multae eius M-ti occurrerent politicae gravesque rationes, quae accensum bellum vel amicis modis vel vi aperta extinguendum esse demonstrarent. Maluit tamen eanque statui rationem retro relinquere, quam Cels. V-ram aliqua affuere molestia. Illud Regnum praeclaramque viam aperit Cels. V-rae, qua huius Regni studium sibi conciliare queat. Quod certe fiat si neutralitatem minusquam par est amoris argumentum ferre existimet, re autem exequi velit, ea quae in se ipsam conferri, si in quibusdam difficultatibus ac angustiis constitueretur, iure cuperet et obnixe exposceret…

Інст. Осолїньских рукоп. ч. 231. ст. 186, (копія).

5. Kaiserliche Antwort an Prinz Kasimiren auf dessen underschiedliche Schreiben. Лїнц 25. червня 1648.

Цїсар одержав листи Казимира з 27. мая і 4. червня, сей останний доперва 21. червня; висказує своє співчутє по причині смерти Володислава IV.

Sonsten aber, was die Sukzession anbelanget, wissen Eu. Lbd. von selbsten, was Gestalt ich jeder Zeit zu Dero Haus und Ihrer Person in particulari ein besondere Zuneigung und Affekt getragen, darinnen ich dann annoch beständig kontinuiere und dahero auch bei gegenwärtiger Konjunktur und Gelegenheit geneigt bin für Dieselbe alle gute officia zu dem Ende an seinem Ort einzuwenden und will auch vermittels einer Gesandschaft, die ich ohne das, wie hievor in dergleichen Fallen geschehen, dahin abschicken werde, zu Eu. Lbd. Intention kooperieren und dadurch dies Werk, soviel an mir ist, befürdern helfen lassen…

Держ. архів у Відни, Polonica (концепт).

6. Микола Саґредо до сіньорії. Лїнц, 26. червня 1648.

Козацький бунт вплине на приспішенє вибору короля et potrebbe esser fauoreuole al prencipe Casimiro, mentre si hauerà reguardo alia necessità presente, come in altro caso ognuno hauerebbe diuersamente giudicie…

Держ. архів у Відни, Disp. di Germ. (ориґ.)

7. Instructio pro nostro Consiliario et Residente in Polonia Francisco Lisola, quid post obitum nuper defuncti Ser. Wladislai, Poloniae ac Sueciae Regis, ibidem agere et negociari debeat. Лїнц, 28. червня 1648.

Має старати ся прийти як найскорше до Варшави. Там розвідавши, які є сенатори і хто зі шляхти, відтак чи є Казимир і Кароль, перш за все передати вірительний лист Казимирови з королівським титулом, або без, відповідно до сего, як другі се зроблять, і поздоровивши його, висказати жаль цїсаря по причині смерти короля та покликати ся на приязнь, яка між ними була. Але хоч король умер бездїтно, не цїлком осиротив держави, quippe cui ex eodem sanguine non impar supersit stemma. Id omnibus quidem bonis, nobis autem inprimis tam propinquo nexu sanguinis Ser-ti Suae coniunctis merito esse solatio, qui incrementa Suae Ser-tis nostra subsidia arbitremur: Ideoque nihil studij ad ea, quae dignitatem, honores et commoda Ser-tis totiusque Ser-mae Domus suae concernunt, augenda, amplificanda et promouenda usquam omissuri simus, про що даємо йому знати через нашого посла, non intermissuri, ubi maturum erit, de eo etiam per solennem legationem prolixius testari. То сказати при першій стрічі з Казимиром. In eandem etiam sententiam eidem cum Ser-mo Principe Carolo pro personae qualitate traditis, quas Dil-ni Suae inscribimus, fiduciarijs loquendum erit. Примасови, сенаторам і шляхтї також передати вірительний лист та висказати жаль по причинї смерти короля і надїю, що они in defuncti locum propediem eum sint electuri successorem, a cuius prudentia, fortitudine et integritate non minus ipsi status et ordines inclyti huius Regni… adeoque ipse Christianus orbis praesidij, quam nos ipsi solatij simus percepturi. Certe a Nobis nihil eorum, quae sive ad bonum commune aut singulorum commoda… augenda pertinent, intermissum iri: prout id cum semper et ubique, tum suo tempore solenni legatione luculentius testari cupiamus.

Відтак нехай старає ся всїма способами розвідати гадки ordinum ae statuum про вибір нового короля і нехай сейчас донесе. Ipse autem antequam ulteriorem declarationem nostram percipiat in nullam partem, quorsum nos ipsi propendeamus, vel propendere possimus, quicquam dicat, vel faciat, sed plane indefferenter se habeat.

NB. Тогож дня виставлені вірительні грамоти для посла до Казимира (Svecorum, Gothorum Vandalorumque regi), до Карла і до примаса.

Держ. архів у Відни, Polonica, (концепт).

8. Relacya ojca Petroniego Łaska zakonnika, który był posłany do Chmielnickiego od wojewody Bracławskiego. s. l. 29. Juni 1648.

Tegoż dnia przyszli Boiarowie z Moskwy, czy od samego cara, czy od dumnych Panów, tego nie mógł wiedzieć z czym, (do Chm—go), tak jednak wyrozumiał, że przyjacielska jakaś ceremonia, у snadź Moskwa chce wiedzieć, co się dzieje, z ofertami tylko przysłali. Colliguje z tych słów o. Łasko, że Chmielnicki rzekł u stołu potym „My ne worohy carstwu Moskowskomu, nas nie potrzeba obawiać się“, у miał u siebie na obiedzie i Czerkieskich posłów i Moskiewskich i tego o. Łaska…

Інст. Осолїнських, рукоп. ч. 225 ст. 85'—87. (витяг).

9. Rex Sueciae Casimirus mittit sign. Battista Visconti ad Caesarem. Варшава, 1. липня 1648.

....L' hauer trouato nel mio arriuo in Varsauia, che il sign. Prencipe mio fratello habbia in mia assenza guadagnato l' animo d' alcuni senatori, con i quali pretende fare una grossa fattione, per portarsi alia Corona, mi fa risoluere, di ricorrere al fauore di V. M. con pregarla, d' impiegare l' autorità et affetto suo per persuadere S. A., a desistere da questa prattica con le ragioni e nel modo, (se piacerà così а V. M.), che per mia parte le rappresenterà il sig. Giov. Battista Visconti, al quale ho commesso di trasferirsi corti, per presentar questa а V. M. et significarle il mio disiderio.

Держ. архів у Відни, Polonica, (ориґін.).

10. Responsum Ferdinandi ad literas Statuum regni Poloniae. Лїнц, 2. липня 1648.

Повідомляє про висилку Лїзолї, котрий має виразити його жаль по причинї смерти Володислава.

Interim autem huic a maioribus hausto traditoque et proprio affectu iam confirmato… erga inclytum illud… regnum inhaerentes, id unice voueamus, ut prudentia Vestra talis in defuncti Regis locum eligatur successor, ex cuius virtute non minus Nos et Christianus orbis universus praesidij, quam inclytum illud Regnum capiat solatij…

Держ. архів у Відни, Polonica, (концепт).

11. Alegretti de audientia habita apud Regem Casimirum; de colloquio cum P. Confessario Principis Caroli. [до кн. Теранови].^[3] [Варшава], 15. липня 1648.

…L' alter' heri fui chiamato dal Prencipe Casimiro per comunicarmi un arbitrio propostogli dal Conte Magni sopra l' assodamento dei Ducati di Ratibor et Opla. Quando fui innanzi, S. A. per l'ingresso del suo raggionamento si messe a dirmi sorridendo, s' era uero, che altro non ui ha portato a questa corte, che li miei domestichi bisogni; io gli risposi coi medesmo sembiante, accorgendomi della sua sospettione, che sarrei ben stimato huomo da poco, se per il tempo, che mi tratteniro non corrispondesse alle cortesie de gl' amici di Vienna, e non li facesse partecipi delle nouità, che qui occorrono; appagato di questo segni a conferirmi l' arbitrio; letto, che l' hebbe, m' astrinse poi a dirli il mio parere sopra esso, io glielo dissi sinceramente, et era che se S. A. uoleua negotiare bene nella nostra corte l' aggiustamento de detti Ducati, no lo mescolasse con l' interessi altrui; gradi lo molto, e cossi s' ha risoluto di fare, come V. E. n' udirà dalli suoi correspondenti, quando li uerran a chieder aiuti in nome suo, perchè a dir il uero conpresi i sensi dell' arbitrante tutto si riducerà a suo pro, et a signoreggiare qui li stati. Ha gradito molto S. A. l' essibitioni, che V. E. li fa nella sua lettera e se rallegrò, quando io la desingannai della nouità sparsa del Simonelli. Questo gran gazettiero scriue nel ultimi suoi auisi, che V. E. era richiamata in Spagna, e che di già haueua infardellato li suoi arredi di casa per mettersi al uiaggio, la cui temerità nel scrivere da Vienna menzogne pregiudiciali all' interessi austriaci è arriuata ad esser tanto grande, che meritarebbe buona mortificatione.

Dubitando io, che dal sopradetto abboccamento con S. A. non nascesse qualche gelosia nel Prencipe Carlo, e se ne adombrasse d' hauer io trattato altri negotij pregiudiciali a i suoi interessi riferii il caso a Mons. Nuntio, e gli chiesi conseglio, come potessi sottrarmi da queste gelosie. Stimò Sua Sig-ria Ill-ma per conveniente, che riuerissi anche Carlo, ma perchè io non trouauo legitimo pretesto di portarmi alla sua presenza, stimai miglior espediente riuerir in luogo suo il Padre Enipio confessore suo; approuollo Sua Sig-ria. Il-ma, e così con hauermi essa medesma anseditato appo lui, fui a uederlo. Non riusciuano [a conoscere] il mio pensiero, perchè oltre hauermi a mia sodisfattione sincerato, me lo resi tanto confidente, che mi palesò la maggior parte dell' adherenti del Suo Prencipe, che sono quasi tutti l' accennati а V. E. con la passata mia e buoni Catolici.

Le doglianze del Casimiro fatte al suo fratello per esser stato il primo a notificar all' Imperatore con espressa persona la morte del Re et alli Magnati del Regno insinuandoseli per la corona la risposta, che ha dato alla Regina a nome di S. A. in presenza del confessore del Casimiro sopra le dette doglianze fatteli da S. M. per la unione e buona corrispondenza fraterna, cioè di non hauer errato S. A. a dar parte della morte del Re, a chi doueva, mentre il fratello si trouaua assente.

Che se da Dio gli fosse destinata la corona, non ricusarebbe di sotopor il capo al peso, e non ostante questo se Casimiro aspiraua ad essa, prometteua di far prattiche in fauor suo purchè egli ancora come buon fratello faccia altro tanto per lui, e se non uoleuan personalmente far quest' ufficij, mandassero altri a farli in nome loro.

In fine poi il detto buon Padre s' allargò a dire, quanto il suo Prencipe era buon austriaco et osseruante all' Imperatore. Io gli risposi con termini efficaci, d' esser ben noto a S. M. questo buon affetto, che S. A. porta, e gliene resi testimonianza d' hauerlo udito io dalla sua Imp. persona assicurandola, che sempre trouarebbe S. M. molto fauoreuole nei suoi bisogni, del che si compiacque molto.

Tutte queste espressioni, che ho fatto, sono state necessarie, perchè questo Prencipe più s' auuicina alla corona, che il suo fratello, e ne ha resultato da esse, che S. A. questa matina m' habbi mandato a dire con un suo confidente cappellano, che uolontieri ui hauerebbe uisto, quando fosse andato riuerirlo et a ringratiarmi di tutto, quanto ho communicato al suo confessore con ingiungermi di più, che pregassi in nome suo V. E., ad iusinuar di nuovo a S. M. il suo buon affetto et ossequio, che le porta e che anco lei gli sia amico; io risposi, che ubidientemente essequirò l' un e l' altro, sicome essequisco rappresentando а V. E.; che conviene molto all Aug. Casa, che questo Prencipe sia assonto alla corona per la costante e perpetua amicitia, che se ne può promettere, e natural auersione a Francesi. Il riferitomi da questo messaggiero circa gli adherenti di S. A. si confronta con quello, che udij dal suo confessore, il quale di più m' ha narrato i partiti, che fa al fratello, acciò desistesse dalla pretensione della corona, cioè che gl' offerisse durante la uita gli usufrutti dell' accennati stati di Sciniez [a] sodisfar i suoi debiti e cedergli tutte le raggioni, che ha sopra i ducati di Silesia.

E di adoprarsi appresso l' Imp-re, che gli possi rassegnar il Vescouato d' Vratislauia. Con che, e con li starostati, che gode rimanendo nel stato di Cardinale, il che ben può fare per non hauer ancor fatta la renuntia del Cappello, hauerebbe ad hauer maggiori entrate, che esso Re.

Pare, che questi partiti siano stati più tosto incentiui di sdegno in Casimiro in sin hora, che meri d' unione, e che quiui fra essi potrebbe nascere discordia, e fra i loro partegiani risse e contentioni.

Ancorchè Casimiro in sin hora non si ha troppi, e questi per lo più heretici, e li primi i Ragiuili, et il Maresciallo di Lituania, che è Catolico e dell' istessa fameglia, la cui figlia li mesi passati ha uoluto toglier per moglie, se il Re non l' hauesse slontanato e persuaso d' andar in Italia per quanto mi ha riferito il confessore del Principe Carlo.

Dimani incominciano le sessioni della conuocatione, де мають радити над усуненєм деяких заграничних дорадників помершого короля.

Li due ambasciatori di Francia, che s' aspettano da Dansich, ще не приїхали; мабуть дістали напімненє від републики не мішати ся у внутрішну полїтику, del che si crede, che difficilmente s' astenerebbono se uengono a fomentare (come uno Sueco asserisce) i loro pensionarij a portar auanti Casimiro et a somministrar danari. Від трох днів поправляє ся здоровлє королевої.

Держ. архів у Відни, Polonica, (ориґін.).

12. Gutachten der deputierten geheimen Räte über die von dem König Kasimir einkombene Schreiben. [Відень], 16. липня 1648.

Поставлено отсї питаня під нараду: 1. Ob und wessen E. K. Mt. bei der bevorstehenden Wahl sich sollen annehmen, 2. und im Falle Sie sich auf den König Kasimir resolvierten, ob Sie dem durch Visconti angebrachten petito mit Dehortierung des Prinz Caroli zu deferieren? 3. Ob Sie Ihre officia alsobald durch Ihren Residenten, oder zu seiner Zeit durch die vorhabende ambasciata… und solches 4. sub vel sine conditione einzuwenden? 5. Im Fall erscheinen sollte, dass der König Kasimir zu seinem Intent nicht gelangen, sondern alle officia für denselben umbsonst sein werden, ob Sie alsdann sich des Franz (!) Caroli nicht annehmen? Im Falle 6. коли би нї оден з обох братів не мав вигляду на вибір, звертають радники увагу, dass nicht allein E. K. Mt. Bruder, Erzherzog Leopold Wilhelm, sondern auch der Erzherzog Siegmund [Franz], wie nicht weniger der jüngere Pfalzgraf von Neuburg und der Herzog Nikolaus Franz von Lotring in Vorschlag seien, sowohl auch etliche akatholische, als der Ragozi und Markgraf von Brandenburg darzu praetendieren sollen; wem E. K. Mt. vor oder nach zu assistieren; 7. mit welchen subiectis mehr oder weniger verantwortlich zu handeln? 8. Wie der Visconti zu bescheiden?

Was in die Frag belangt, ob und was E. K. Mt. sich bei dies Okkasion sollte annehmen, da vermeinen die Räte, E. K. Mt. haben genugsambe Ursach dieses Werks sich anzunehmen, nicht allein als ein Romischer Kaiser, sondern auch wegen der Nachbarschaft Seiner Erbländer und der nahen Blutverwandschaft. Halten auch für das best und billigste, weil vermutlich die Kron dem Herkommen nach gehen und aus dem königlichen nämlichen Geschlecht nicht aussetzen, sondern einer der beiden Brüder erwählt werde; sonderlich weil ihr H. Vater, der König Sigismundus, sein Erbreich wegen dieses Königreich Polen verlassen und endlich dieses verloren; dass Sie könnten dem König Kasimir vor dem anderen Bruder assistieren, weil er älter, den Titel des Königs von Schweden trägt, sonderlich auch, weil Sie demselben bereits in Ihrer Antwort auf sein erstes Schreiben das versprochen haben.

Und haben die Räte kein Bedenkens, dass dem durch den Visconte angebrachten petito deferiert und mit einer guten Dexterität und Bescheidenheit, mit Repräsentierung der… Motiven, wie zum Teil von dem König Kasimir selbsten an die Händ gegeben werden, von seinem intento dehortiert. Und weilen hiebei keine Zeit zu verlieren, solche officia alsobald, ehe noch die Sach mit dem Prinz Karl zu weit gekommen, und damit es nicht dann ansehen, als wollen E. K. Mt. mit Fleiss herinnen temporisieren und alsdann Dero Interposition desto geringer geachtet werde, durch Dero Residenten einwenden liessen. In sonderlicher Betrachtung, weil die vorhabende ambasciata etwas langsamer komben und sich so gar lang daselbsten nicht wird aufhalten können und also notwendig die Sach vordem durch den Residenten präpariert werden muss. Vermeinen auch 4) nicht, dass E. K. Mt. einige Kondition hierunter bei dem Könige Kasimir bediengen; diese uninteressierte Interposition wird den Kasimir dann zum Danke verpflichten. Und weilen die Erfarnis gegeben, was für geführliche consilia von dem Gf. Magni^[4] geführt werden, derselbe auch nicht unterlasset hin und wieder zu spargieren, wenn er von E. K. Mt. und Dero Hof verfolgt werde, und damit seine widerwärtigen intentiones genugsamben Tag gibt, so mochte etwa mit einer guten Dexterität vor- oder nachderhand zu ersehen gegeben werden, dass für ihn es am besten sein wird sich des Magni zu miessigen. Und wollen zwar die geh. Räte verhoffen, diese officia werden sowohl bei dem Königreich, als auch bei dem Prinz Karl und König Kasimir nicht ohne Ernst abgehen. Nachdem aber aus den Avisen zu erkennen, dass sich der Anhang des Prinzen Karl täglich vermehre, die Sache Kasimirs desparat stehe, so wollen die Räte fürs 5) für gut ansehen, es solle E. K. Mt. Resident und dann ambasciator so behutsam umbgehen, um dem Prinzen Karl keinen Anlass zur persönlichen Feindschaft gegen E. K. Alt. zu geben; daher den Residenten und den Gesandten dahin zu instruieren, sie sollen dem Karl kein exclusium geben und wissen, dass diese Interposition zu Gunsten Kasimirs allein auf der natürlichen Billigkeit aufgebaut, sollte sie aber vergeblich sein, sollen sie beizeiten zu gedenken haben, wie dieser Streit zwischen Brüdern zum besten akkomodiert, der König Kasimir gestillet. Vor allem aber wäre dahin zu sehen, dass die Wahl auf keinen Akatholischen, weder auf den Ragozi, noch auf den Markgraf von Brandenburg, sondern auf Katholiken falle. Halten auch als billig in solchem Falle den Bruder E. K. Mt., den Erzherzog Leopold Wilhelm, zu rekommandieren. Diesem soll auch alles, was bis jetzt geschehen und beschlossen, kommuniziert werden. Sollte aber Ihre Durchl. hiezu nicht inklinieren oder auch darzu nicht gelangen können, so hätten E. K. Mt. 4 loco den Erzh. Siegmund zu postieren, und wenn es endlich mit beiden nicht ginge, alsdann zu deliberieren, ob Sie den Pfalzgrafen oder vorderst den Herzog von Lotringen oder jemanden andern beizufallen. Dem Visconti ist nicht nötig von diesem allen parte zu geben, sondern in generalibus zu antworten, E. K. Mt. werden durch den Residenten und Gesandten so negotiieren, dass der König Kasimir damit wohl zufrieden sein werde.

[Замітка на боцї:] Lectum in consilio secreto 21. julii: conclusit Caesar in allem, wie geraten.

Держ. архів у Відни, Polonica, (концепт).

13. Алєґреті до кн. Теранови. Варшава, 22. липня 1648.

Giouedi passato fu eletto nel primo congresso dei Nuntij terrestri per loco Maresciallo il generale di Posnania, stretto parente dei Vicecancelliero Lisinski,^[5] capo della fattione del Prencipe Carlo, et il giorno sequente fatta la propositione nel Senato dall Arcivescovo di Gniesna про оборону держави, війну з Татарами, переговори з козаками, місце і час вибору короля. Про се послїдне рішено, ne può differirsi oltre due settimane, attente le grande urgenze, che incorrono. Борба о корону змагає ся dalle prattiche, che ciascuno di loro ua facendo personalmente con l' ottemati concorsi a questa conuocatione, e per quanto ho intrinsecato dall' amici, il Carlo li troua più fauoreuoli, particularmente i Catolici, onde parle, che tuttavia egli corra miglior fortuna, che Casimiro. Il buon Prencipe, per cattiuar maggiormente la uolontà della Republica, s'ha messo a far leua d' alcune centinaia di Dragoni in di lei seruigio a proprie spese per li presenti bisogni, parte delli quali hauendo mandato a leuar nei Ducati di Ratibor et Opla, Casimiro gli ha.fatto impedire, così indi riferirlo dal Conte Magni; se ciò e uero, deue temersi, che sia molto uicinata rottura fra i due fratelli.

Францускі посли і иновірцї викликують замішанє, висуваючи що-раз иньші заграничні кандидатури. Коли би їм се вдало ся, католики потерпіли би велику шкоду; се замітив також і нунцій, тому відніс ся до папи і має віднести ся також до цїсаря, щоби напімнув Поляків, вибирати лише між братьми покійного короля. Нунцій впевняв, що цїсар міг би мати великий вплив на вибір короля; тут однак загально думають, що цїсар не буде нїкого підпирати та заявить ся за тим кандидатом, котрий мати-ме за собою більшість.

Hauendo posto in consideratione questa gran riuerenza e credito al Prencipe Carlo, il Vescouo di Coiauia, s' era risoluta S. A., per quanto mi disse il Padre Enitio,^[6] di spedir nuovamente un suo cauagliero, per chiedere dalla M-tà Cesarea il suo patrocinio, ma perchè ha tanta fiducia nella gratia de Sua M-tà Cesarea, gli è parsa souerchia questa diligenza e cossì l' ha tralasciato di fare…

Держ. архів у Відни, Polonica. (копія).

14. Gutachten der deputierten geheimen Räte über des Don Allegretti Schreiben von 8. dieses. [Відень], 24. липня 1648.

Haben beraten, ob dem Lisola einige officia oder praeparatoria für den König Kasimir zu tun oder zu nach aufgetragen werden solle: 1. weil nicht aus Acht zu lassen, dass des Königs Kasimir Sach sehr schlecht stehe, annoch continuiren; 2. weil man mit etwas Zuwarten wenig versäumen und als die nuncii sich versammeln und die Zeit der Elektion bestimmen, mehr Licht sich gewinnen liesse, wohin die Wahl inklinier; 3. weil man sich besorget, dass Lisola etwa das rechte Temperament in agendo nicht treffen, sondern sich übereilen oder gar zu weit einlassen möchte. Da aber E. K. Mt. dem Kasimir die Interposition im Briefe versprochen und dem Lisola Kreditiv sowohl an ihn, wie an den anderen Bruder gegeben, und sonder Zweifels bei Übergebung desselben besonders Kasimir wird wissen wollen, ob und was für officia E. K. Mt. für ihn einzuwenden gemeint — so wäre dem Lisola Instruktion zu geben, dass wenn er befragt werde, ob es sonsten Gelegenheit gebe, er sich nicht aus Befehl, sondern als für sich selber konnte vernehmen lassen, er wisse nichts anders, er hätte item nicht alle volkombene Instruktion oder Befehl, denn dieses werde Dero Formal-Gesandten, welcher ehestens folgen werde, reserviert, als dass E. K. Mt. demjenigen, der die praerogatiua aetatis und dem das Herkomben und übliche Observanz des Königreichs in diesem Fall zustatten kommen, nicht ellein kein Hindernis, sondern allen guten Vorschub zu tun gesonnen wären… und nicht hoffen, dass das Königreich von solcher Observanz für diesmal aussetzen, oder auch der König Kasimir dies Orts den zuwider haben werde, zumal er den königlichen Titel der Kron Schweden bereits ererbt und angenommen; wird auch trachten, dass dem König Kasimir dieses Wahlreich gegönnt werde, um dieser Titel haereditarii regis am decorum erhalten und getragen werde. Die Kronstände hätten zwar freie Wahl, warum aber sie von der üblichen Observanz für diesmal aussetzen sollten, wissen E. K. Mt. bis dahin keine Ursach. Das alles hat der Resident von sich selbst zu sagen. Er hätte mit Kasimir kommunizieren und sich seines Rats bedienen, jedoch dass er seine Instruktion nicht überschreite…

Держ. архів у Відни, Polonica. (концепт).

15. Notitia particolare inuiata da Polonia al Duca di Terranoua, mio S-re, da persona degna d' ogni credito. 27. липня 1648.

Казимир бачучи, що його сторонництво слабше, si lascia intendere, di uolersi preualere dell' autorità, ufficij et armi di Francia e Suecia, cosa che disgusta assai questo Regno e la Republica, la qual dubita, che habbi trattato con li Suezzesi comprometterli la renuncia del jus, che ha a quel Regno, cosa che loro molto desiderano, per potersi far Republica, e uero che si crede, che questo non lo uogliono, uiuente la Regina, ma dopo la sua morte, benchè s' auessero la rinuncia del Prencipe alla Corona, che come hereditario li competeria stimano, che pur da hoggi potran escluder la Regina come herede reintruso. Деякі думають, що се скінчить ся подружем між титулярним королем і пануючою королевою per confonder con le cessioni d' ambidue le raggioni dell' heredi del Pr. Casimiro, cossi legitimi come trasuersali, et con questo si dubita assai, che il nuovo Re suedese non si facci della loro religione, che tutto si può credere dell inconstantia di questo Prencipe, cossi uaria nelle sue attioni…

Держ. архів у Відни, Polonica. (копія).

16. Алєґреті до князя Теранови. Варшава, 29. липня 1648.

…Il Casimiro ultimamente ha mandato lettere iusinuatorie per il Regno, parendoli, che Carlo si habbia auantagiato nelle diligenze e che creschi la sua aura, poichè non annouerandosi della sua fattione, quanti contiene l' inclusa lista, che mi uien data da buon originale, e dettomi, che tutti li nominati Signori siano buoni austriaci e consequentemente adherenti al Prencipe Carlo, e perciò V. E. la può communicare a S. M-tà.

Арпажу мав мати тамтої недїлї авдиєнцію в сенатї, але єї відложено — io credo, che questa dilatione habbi cercata ad arte, per hauer campo di rimediare alle inhibitioni fatteli, di non parlare nel senato di nessuna sorte di negotii, di non uisitare li signori della Republica e di partire dalla corte il terzo giorno, che hauerebbe hauuto l' udienza. Приїзд сего французького посла зі своїм товаришем Брежі дав Полякам притоку до ріжних здогадів. Вчера прийняли його на авдиєнції в сенатї, де він виложив своє посольство, перш за все кондолєнцію, а відтак пропозицію француської підмоги против Татарів і приязни між обома державами.

Ґраф Манї їде в понедїлок на цїсарський двір, persuaso dalle sue conuenienze, con hauer fatto rassegnatione (per quanto lui mi dice) dei gouerno dei Ducati di Silesia, d' ogn' altro suo carico e della consorte. A questa sua partenza ha cooperato molto Arpagiu e con uiue instanze persuaso la Regina e Casimiro, che l' allontanin da loro. Нунцій казав, що Французи лихі на нього за переговори, які вів della pretesa beretta rossa per il suo fratello.

Алєґреті просить князя, вплинути на цїсарськім дворі, щоби цїсар lo mandi per suo Ambasciatore alla dieta dell' elettione, promettendoli dispendere quanto egli ha in suo seruigio e di riuolger l' inferno, acciochè diuenti Re, ma li riusciuano, si come al Grancancelliero Osolinski li giorni passati, quando instò dalla Regina, che restituissse per suo Ambasciatore in Spagna il Biboni.

Се було би зовсїм незле, коли би королем вибрали королевича Карла. Il buon Prencipe per sè stesso s' aggiuta quanto può, ne lascia ueruna diligenza per guadagnare l' animi delli Polacchi; solo li manca l' intercessione dell' imperatore, la quale dubitando, che S. M-tà Cesarea più tosto prestarà a fauor di Casimiro, che suo, ad istanza dell' Imperatrice Leonora per il disegno, che ha questa Signora di maritarlo con la sua nipote, Prencipessa di Mantoua, ha uoluto ricorrere al patrocinio di V. E. e di più confidenti Ministri di Sua M-tà Cesarea, come uedrà per la inclusa sua lettera (tra essa uengono due per la M-tà Cesarea), il ricapito della quale e dell' altri annesse vi ha raccommandato sommamente S. A. lasciai di riferir a V. E., come questi ottimati, uedendo la gran competenza de Prencipi fratelli pensano di persuaderli, che o l' un, o l' altro ceda la pretentione della Corona, e fra tanto aspettaranno l' intercessione delli Prencipi Christiani, per elegger poi uno delli due, qual sarà giudicato il più necessario, per il seruigio di Dio…

Держ. архів у Відни, Polonica. (копія).

17. Королевич Карло дякує цїсареви Фердинандови III. за вискази співчутя з нагоди смерти Володислава IV. Просить о прихильність і опіку та впевняє, що все вірно служити-ме цїсареви. Варшава, 29. липня 1648.

Держ. архів у Відни, Polonica. (ориґін).

18. Микола Саґредо до сіньорії. Лїнц, 31. липня 1648.

Цїсарським послом на елєкційний сойм назначений ґраф Ностіц. Саґредо просив його, щоби попирав заключенє мира з козаками і через се уможливив Польщі взяти ся за війну з Туреччиною.

Il partito del prencipe Carlo prendera vigore; haveva lui offerito qualche conditione al prencipe Casimiro, acciò. non gli concorresse la elettione al Regno, ma era stata regettata. Viene scritto di Polonia, (il che è tutto l' opposito di quello al principio si diceva), che Casimiro debba esser sostenuto da Suezzesi et in consequenza da Francesi, а то з тої причини, що коли би його не вибрали королем в Польщі, він піднїс би свої права до шведської корони.

Приїхав тут з Відня Вісконті з листами від Казимира.

На цїсарськім дворі є настрій за Казимиром, ma l' Imperatore non prenderà interesse in quest' elettione, volendo restar amico di chi sara Re.

Держ. архів у Відни, Polonica. (ориґін).

19. Франц Вешелєнї до цїсаря Фердинанда III. Замок Балоґ 4. серпня 1648.

Ракоці скликав до Патак^[7] сойм семи комітатів горішньої Угорщини, на якім між иньшим рішено:

Московскій Гл. Архивъ МИД. Грам. цар. Пол. Снош. съ Транс. св. 1.

340. Молдавський воєвода Степан до польського короля. Яси, 14. лютого 1654.

Держ. архів у Відни, Polonica.

↑ Купелева місцевість в середущій Італії.
↑ Mürzzuschlag в північній Стириї.
↑ Don Diego de Aragonia, duca di Terranova, еспанський посол на віденськім дворі і в Римі; умер 1679 р.
↑ Valerian Magni (1587—1661) монах ордену капуцинів, автор ріжних теольоґічних праць, в яких виступав против Єзуітів. Як полїтичний аґент стояв на услугах Австрії.
↑ Лєщинський.
↑ Сповідник королевича Карла.
↑ Місцевість в північній Угорщинї, де находив ся родинний замок Ракоцих.

[1] Купелева місцевість в середущій Італії.

[2] Mürzzuschlag в північній Стириї.

[3] Don Diego de Aragonia, duca di Terranova, еспанський посол на віденськім дворі і в Римі; умер 1679 р.

[4] Valerian Magni (1587—1661) монах ордену капуцинів, автор ріжних теольоґічних праць, в яких виступав против Єзуітів. Як полїтичний аґент стояв на услугах Австрії.

[5] Лєщинський.

[6] Сповідник королевича Карла.

[7] Місцевість в північній Угорщинї, де находив ся родинний замок Ракоцих.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]