12
12
12 А за сим словом будь ми здорова, Говори з нами, з коледниками, з тихонька. Зап. від Марії Лагоцькиї, 1888 р. в Журавнг о. Ів. Созанський. Паралелі: Правда, 1868, ст. 563, б. — Я Головацкій, Народ, пѣсни, II, ст. 143, ч. 1. — П. Чубинскій, Трудьі, III, ст. 319—320, ч. 47. 16. Дівчина стелить постіль. Ой їхав я з гір, нукнув я в двір: Ой вийди! Ой вийди, ґречная панна, ти до нас!* Зачекай ти хоть годиненьку малую, Та най постелю батеньку постіль білую. Тобіж бо добре по новій світлоньцї ходячи, А мінї тежко на морозеньку стоячи. Ой їхав я з гір, пукнув я в двір: Зачекай ти хоть годиненьку малую, Та най постелю матїнцї постіль білую. Тобіж бо добре по новій світлоньцї ходячи, А мінї тежко на морозеньку ходячи. Ой їхав я з гір, пукйув я в двір: Зачекай ти хоть годиноньку малую, Та най постелю милому постіль білую. Збірка Ів. Вагилевича, ч. 70. Іван Кізима з Норховџ. Паралелі: Я. Головацкііі, Народ, пѣсни, III, ст. 37, ч. 4. 17. Дївчина просить на гостину. Ци спиш у лужечку, ґречная панно? Гей дай Боже!* Прийшли до тебе рочнї гостенькі, Рочнї гостенькі, колядвиченькі. А уведу я вас до сьвітлйченькі, Посаджу я вас за тисовий сьтїў, За тисовий сьтїу, за лїннйй обрус, Буду гостила медом тай вином, Медом тай вином, пшеничним хлібом. Сама си сяду по конець стола, По конець стола, яком си годна. Я си молода зарученая, Зарученая за Поповича,
