пукнути

пукнути

Пу́кнути, ну, неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. I. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. НВолын. у. 2) Лопнуть, треснуть.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924