ЗОЛОТАРСЬКА OilIWR.V КНИЖКИ P, I XIX СТОЛІТТЯХ НА УКРАЇНІ.
оявлення Гутенбергового варстату на Україні 350 років тому назад викликало цілу революцію і хоч і не дужо правда раптову в книжній справі. Зі зміною техники не тільки незмірно побільшилась продукція книжки, але грунтовно змінився самий характер цієї продукції, її умови і темп.
Замість "книжкових списателів" які поодиноко в тищі монастриських келій довгими місяцями і роками сиділи над переписуванням книжок, з'явились друкарі з цілими гуртами і організаціями друкаів і "малЬйшими во друкарЬхЬ" на чолі. На зміну мініятюристам прийшли "коперштихарі", а ріжнокольорові заставки, кінцівки, мініятюри, якими оздоблювалась рукописна книжка, уступили своє місце ритинам - однотонним творам "коперштихарів".
Незмінно залишилась лише праці інтролігаторів і золоторів, які опровляли вже готову книжку.[1]Як раніш рукописну книжку, так зараз друковану, золотарі з таким же замилуваннням одягали в "сребропозлотистиї оправи" і оздоблювали їх камінням дорогим. А побожні замовці, що замовляли ні оправи золотарям побільшості з метою офірувати їх церкві, по старій традиції рукописних книжок виводили і на друкованих власноручні записи з наївними закляттями і погрозами «анаөеми» всякому, хто зважиться «отдалити книгу от обители тоя».
Як відомо, книжки з самого початку середніх віків оправлялись в диптихи від яких власне й нриняла свою форму сучасна європейська книжка. Пізніше стали оправляти книжку в дерево, ріжні матерії, шкіри з ви тисненим орнаментом, метал, нноді дорогоцінний метал і оздоблю¬ вали останній дорогим камінням і емалями під кшталт чудових міііі-
2) Диптихи складні таблиці переважно з слонової кости, багато орнаментовані різьбою. На спідніх, залитих воском сторінках диптиха римляне писали листи, замітки іі і. її. В поганську добу вони були записними книжками, а в хріїстілнську—поминаль¬ ницами іі переносними образами. ЗЗ
- ↑ Книжка зшивалась і бралась в деревляні палятурки інтролігатором і потім вже поступала до золотаря. Коли метальова оправа складалась з окремих частин, то деревляні дошки покривались ще оксамитом, або иншою тканиною, поверх якох вже накладалась оправа; коли ж вона була суцільна, то накладалась на голу дошку.
