офірувати

офірувати

Офірува́ти, рую, єш, гл. = Охвірувати. Чуб. III. 376.

Охвірува́ти, ру́ю, єш, гл. Жертвовать. Охвірувати Богові. Охвірувати їх (гроші) на яке добре діло. Грин. II. 143.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924