свадебных обрядов. 3) О детях: зачатый до брака. Ном. № 8832.
Безкоровайчу́к, ка́, м. = Безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Безко́сий, а, е. Не имеющий кос. Шейк. Безкоса дівка.
Безко́стий, а, е. Не имеющий костей, бескостный. Чуб. I. 314. Говорить язик безкостий та договориться до одного кінця. Ном. № 1123. Бугай безкостий перепливе Дунай безмостий. (Заг.: пьявка).
Безкра́їй, я, є. Беспредельный, безграничный. Згадаю те лихо, степи ті безкраї. Шевч. І тепер мені так і сниться широкий степ безкраїй. МВ. I. 61.
Безкра́йній, а, є = Безкраїй. Степ безкрайній топне в млі. Щог. В. 151.
Безкра́йність, ності, ж. Беспредельность, безграничность. Желех.
Безкри́лий, а, е. Не имеющий крыльев, бескрылый.
Безкрити́чний, а, е. Не проверенный критикой, лишенный критики. К. Кр. 34.
Безкрити́чність, ності, ж. Отсутствие критики. К. Кр. 13.
Бе́злад, ду, м. = Безладдя. Природа не змогла з недугою боротись, із безладом духовним і тілесним. К. МХ. X. 39.
Безла́ддя, дя, с. Беспорядок, разлад, несогласие, неурядица, анархия. К. ЧР. 9. У нас безладдя було таке що й боже! Лебед. у. У товаристві лад, — усяк тому радіє; дурне безладдя лихо діє. Гліб. 4.
Безла́дний, а, е. Беспорядочный; не имеющий порядка, анархический.
Безла́дно, нар. Беспорядочно, в беспорядке.
Безла́пий, а, е. Не имеющий лап. Шейк. 216.
Безли́стий, а, е. Не имеющий листьев, безлистный. Садок вже безлистий. МВ. II. 131. Безлиста акація. Левиц. I. 91.
Безли́стявий, а, е = Безлистий. Бузина безлистява. Харьк.
Безли́чний, а, е. Бесстыжий, неприличный. Шейк.
Безли́чник, ка, м. Бесстыдник. Шейк.
Бе́злік, ку, м. = II. Безліч. Безлік водяних тварин. Щог. Сл. 91. Безліки пташок. Щог. Сл. 67.
Безлі́сий, а, е. Безлесный. Безліса сторона. Золотон. у.
Безлі́сся, ся, с. Безлесная страна, безлесье. А тут починається вже скрізь безлісся. Золотон. у.
Безлі́тній, а, е. 1) Вечный. Чуб. III. 11. 2) Неизвестной давности, очень старый. Безлітній дід.
I. Бе́зліч, нар. Множество, без счету. Ось море в тебе широкопросторе, там безліч гаду, безліч риботвору. К. Псал. 237.
II. Бе́зліч, чі, ж. Множество, бесчисленное множество. Літа його — безліченная безліч. К. Іов. 81. От і лічи таку безліч! Ком. I. 50.
Бе́злічно, нар. В бесчисленном множестве. Велике він і несказанне творить, він безлічно дива свої являє. К. Іов. 12.
Безлу́ский, а, е. Не имеющий чешуи. Безлуска риба в'юн. Киев.
Безлю́ддя, дя, с. Безлюдие, отсутствие людей. Ном. № 9798. На безлюдді й Хома чоловік. Посл. Покинь її хоть на старість, хоть на чужім полі на безлюдді. Шевч.
Бе́злюдень, дня, м. = Безлюдько.
Безлю́дний, а, е. Безлюдный. К. Досв. 103. В степу безлюднім. Шевч.
Безлю́дник, ка, м. Отшельник. К. МХ. 17.
Безлю́дніти, нію, єш, гл. Делаться безлюдным. Желех.
Безлю́дно, нар. Безлюдно.
Безлю́дувати, дую, єш, гл. Быть безлюдным. Верхній город після Хмельниччини безлюдував. К. ЧР. 63.
Безлю́дько, ка, м. Нелюдим. Ото безлюдько! не хоче з людьми ні випити, ні з'їсти. НВолын. у.
Бе́змаль, нар. Без малого, почти. Безмаль не двадцять. Шейк.
Безма́стий, а, е. Бесцветный (о лошадях). Ця коняка від старості стала якась безмаста.
Бе́зматень, тня, м. Рой пчел без матки. Полт.
Безма́терній, я, є. Лишенный матери, сирота без матери. І не одну безматірню дитину від болесті лихої рятувала, збирала сирот в затишну хатину. К. Бай. 138.
Безма́тній, я, є. Не имеющий матки. З тії пасіки мало добра: вуліки все безматні. Лохв. у.
