Є. 3-е лицо ед. ч. н. вр. от гл. бу́ти. Есть. Є в мене криниця під перелазом. Лавр. 35. Добро у кого є господа, а в тій господі є сестра чи мати добрая. Шевч. 439.
Є́ва, ви, ж. Пт. иволга. Вх. Пч. II. 13.
Єва́нгеліє, лія, с. и єва́нгелія, лії, ж. Евангелие. Не змоглись на євангелію, цілуйте псалтирію. Ном. № 12026.
Єва́нгельський, а, е. Евангельский. Стор. II. 153.
Євдо́шка, ки, ж. Рыба Umbra Krameri. Браун. 29.
Є́вза, зи, ж. В заговоре: лихорадка. На золотому мосту три євзи. — Куди ж ви йдете? — На мир хрещений… сіпать і кидать, і трясти, і пекти, і знобить, і глобить. Мил. М. 64.
Є́вірниці, ниць, ж. мн. = Порічки. Шух. I. 109.
Є́вка, ки, ж. Пт. пеночка. Вх. Зн. 14.
Єге́р, ря, м. Стоян в постройке. МУЕ. I. 86. (Черниг.). См. Стоян.
Єгі́пет, пту, м. Египет.
Єгі́петник, ка, м. Египтянин. Переносно: притеснитель, подобный египетским притеснителям евреев. Панич… об'явив, що як козачка за його крестянина піде, то на панщину не ходитиме; так і то не йдуть. Думка така: поки ти жив, так добре, а як часом помреш, да якомунебудь єгіпетнику достанемось, тоді — що? О. 1862. V. 109.
Єгі́петський, а, е. Египетский. Переносно: злой. Єгі́петська ба́ба, єгі́петська му́ма. Злая баба. Ном. № 2901, 2902.
Єгня́ и пр. См. Ягня и пр.
Єдама́шка, ки, ж. = Адамашка. А де ж твої, пане Саво, сукні-єдамашки, що ти нажив, вражий сину, з козацької ласки? Чуб. V. 966. Знімали з себе жупани лудани, блаватаси й єдамашки. К. ЧР. 358.
Єдама́шковий, а, е = Адамашковий. Цариця ж сіла на ослоні в єдамашковому шушоні. Котл. Ен. IV. 26.
Єдама́шок, шку, м. = Адамашок.
Єдва́б, ба и бу, м. Род шелковой материи. Ладна баба без єдваба. Ном. № 7516. Оксамитом шляхи стеле і єдвабом застилає. Шевч. 368.
Єдва́бний, а, е. Из єдваба, шелковый. Ой возьми, мати, єдвабну хустиноньку. Гол. III. 144. Панчішечки єдвабнії. Чуб. III. 212.
Єдема́н, на и ну, м. Род шелковой ткани? = Єдамашок. Которії козаки, то і мужики не хотять по ріллі спотикати, жовтого саф'яна каляти, чорного єдемана пилом набивати. Лукаш. 37.
Єди́н, єдна, не, числ. = Один. Єдин гроші складає, а другий мішок шиє. Ном. № 1696.
Єдина́к, ка́, м. 1) Единственный сын, то же, что и одинак, одинець 1. Засмутила мене мати, єдинака-сина. Гол. I. 305. 2) Старый дикий кабан, живущий в одиночестве. Вх. Пч. II. 7. См. Одинець 3. Ум. Єдиначо́к.
Єдина́чка, ки, ж. Единственная дочь, то же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Нп. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. I. 130.
Єдине́ць, нця́, м. = Єдина́к 1. Ум. Єдини́чок, єди́нчик. КС. 1882. XII. 513. Бодай же море не процвітало, вічними часи висихало та що мого сина єдиничка, єдиничка у себе взяло. АД. I. 246.
Єди́ний, а, е. Один, единый, единственный. Покидаю тебе, серденятко моє, гей єдиному богу. Мет. 23. Друже
