хочется. Сестро ж моя, сестро, перепеличенько, чого ізмарніло білеє личенько? Чи не допивала, чи не доїдала, чи темної нічки та й не досипляла? Чуб. V. 928. Сама не з'їсть і не доп'є, — його нагодує. Шевч. 105.
Допива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. допи́тися, п'ю́ся, п'є́шся, гл. Допиваться, допиться. Допився вже…, що усю чисто худобу пропив. Рудч. Ск. II. 21.
Допи́лювати, люю, єш, сов. в. допиля́ти, ля́ю, єш, гл. Допиливать, допилить.
Допильно́вувати, но́вую, єш, сов. в. допильнува́ти, ну́ю, єш, гл. Досматривать, досмотреть, достерегать, достеречь. Допильнуй діток моїх.
Допина́ння, ня, с. Дотягивание.
Допина́ти, на́ю, єш, сов. в. допну́ти и доп'ясти́, пну́, не́ш, гл. 1) Оканчивать, окончить натягивание. 2) — чого́. Добиваться, добиться чего. 3) Тибрить, стибрить, красть, украсть. А таки допне щось. НВолын. у. 4) Допекать, допечь, притискивать, притиснуть, поставить в безвыходное положение. Сю весну як доп'яло, так і не дай боже! Нема ні клаптя сіна й купити ніде. Волч. у.
Допина́тися, на́юся, єшся, сов. в. допну́тися и доп'ясти́ся, пну́ся, не́шся, гл. 1) Дотягиваться, дотянуться до чего-либо. Пнеться, пнеться та й допнулось ручкою до квітки. 2) Домогаться, добиваться, добиться. Попоп'явшись добренько, свого можна таки доп'ястись. О. 1862. I. 69.
Допира́ння, ня, с. Достирывание белья.
Допира́ти, ра́ю, єш, сов. в. допе́рти, пру́, ре́ш, гл. Дотаскивать, дотащить. Пшона мішок… коли б хто поміг доперти до хутора. К. ЧР. 356.
Допира́ти, ра́ю, єш, сов. в. допра́ти, перу́, ре́ш, гл. Достирывать, достирать белье. Поможіть мені сорочок допрати. Славяносерб. у.
Допира́тися, ра́юся, єшся, гл. Домогаться. Іван допирається землі. НВолын. у.
До́пис, су, м. Корреспонденция.
Дописа́ти. См. Дописувати.
Допи́сувати, сую, єш, сов. в. дописа́ти, пишу́, шеш, гл. 1) Дописывать, дописать. 2) Корреспондировать.
Допи́суватися, суюся, єшся, сов. в. дописа́тися, шу́ся, шешся, гл. Дописываться, дописаться. Приходе він у пекло і давай хрести писати та до того дописавсь, шо усіх чортів ув один куток збив. Мнж. 129.
До́пит, ту, м. Допрос. І силою, і правдою великий, нікому він на допит не відкаже. К. Іов. 83.
Допита́ти, ся. См. Допитувати, ся.
Допи́ти, ся. См. Допивати, ся.
До́питки, ків, м. мн. Вопросы. Тоді питай, відказувати буду, або мені на допитки відказуй. К. Іов. 29.
Допи́тливий, а, е. Пытливый. Мати все те бачила допитливим оком. Левиц. Пов. 257.
Допи́тливо, нар. Пытливо.
Допи́тувати, тую, єш, сов. в. допита́ти, та́ю, єш, гл. 1) Допрашивать, допросить. 2) Расспрашивать, расспросить. Глухий не дочує, так допитає. Ном. № 8565.
Допи́туватися, туюся, єшся, сов. в. допита́тися, та́юся, єшся, гл. 1) Узнавать, узнать, выспрашивать, выспросить. Цар допитується: чого ти, дочко, журишся? Рудч. Ск. II. 32. Допита́тись сло́ва. Узнать решение. Поїхали до свата слова допитаться. НВолын. у. 2) Находить, найти кого-либо при помощи расспросов. Скоро козак нетяга Насті Горової, кабачниці степової допитався, зараз у світлицю вбрався. ЗОЮР. I. 201. Допитався до того багатого купця. Грин. II. 326.
Допів-. Полу-.
Допівзруйно́ваний. Полуразрушенный.
Допі́зна, нар. До поздней поры. Він сидів допізна.
Допіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. допекти́, чу́, че́ш, гл. 1) Допекать, дожаривать. Допікати хліб, курку. 2) Допекать, донимать, досаждать. Чумак чумака таранею допіка, а сам у його з воза потягує чабака. Ном. № 13571. А ніхто мені так не допікав, як та капосна баба Палажка Солов'їха. Левиц. Пов. 336. Щирий і незлобивий був рицар, да вже як допечуть йому, то стережись тоді кожен. К. ЧР. 311.
Допі́ро, допі́ру, нар. Теперь только, лишь только, только что. Драг. 44, 45. Грин. III. 360. Чуб. II. 45. Чого я тужу, чого я нужуся? Чого я допіро плакати учуся? Чуб. 450. Радий, наче допіро
