Гру́бо, нар. Толсто. Перо грубо пише. Каменец. у.
Грубу́ля, лі, ж. Толстуха. Мати грубуля, дочка товстуля, а син кучерявий. (Загадка: печь, огонь, дым). Ном., ст. 299, № 301.
Гругу́рати, раю, єш, гл. = Мурчати. Волынск. г.
Груд, да, м. Возвышенность, холм. Ум. Грудо́к. На грудку як посіє, то буде картопля. НВолын. у. Грудо́чок. Ой у лісі, в Берестечку, там стояла корчемка на грудочку. АД. I. 116.
Гру́да, ди, ж. 1) Комок, кусок. За його не взяв би срібла хоч повную груду. Чуб. V. 935. Более употребительно в ум. форме: гру́дка (см.). 2) И груда́. Замерзшая комками земля, кочки, колоть. Мир. Пов. II. 41. На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди. Ном. № 486. Пробила ніженьку на сухую груду. Грин. III. 159. 3) = Груд. Волынск.
Гру́ддя́, дя́, с. соб. Комки (земли, глины). Дід уже і груддям кидав і палицею. Рудч. Ск. II. 37. Кинувся на незбиту дорогу, набрав груддя. Мир. ХРВ. 129.
Гру́день, дня, м. Ноябрь. Слово употребляется в этом значении издавна. Поидоша… на колѣхъ, а по грудну пути, бѣ бо тогда м-ць груденъ, рекше ноябрь. Повесть врем. лет: 6605 г. Срезневский. Матер. для слов. I. 600. То же позднее: Левч.; Гацц. Абетка, 97; Уманець, Словар рос.-укр.; Тимч. Р.-м. слов. С тем же значением у гуцулов. Желех. То же в календарях: «Рідн. Краю» на 1907, «Просвіти» на 1908, «Промінь» на 1908. [Современное значение = декабрь.]
Гру́ди, де́й, ж. мн. Грудь, перси. Сіль тобі в вічі, а камінь у груди. Ном. Хрипить у грудях — не буть мені в людях. Ном. Корали і дукачі як жар горіли на її повних грудях. Федьк. Ум. Гру́доньки.
Груди́на, ни, ж. 1) Передняя часть груди, где находится грудная кость. Нічим грудини прикрити. Ном. № 1527. По чому продаєш грудину? (О человеке, у которого грудь раскрыта). Ном. № 11226. 2) Передняя часть груди, отделенная от стяга, грудина. Волова грудина.
Гру́дка, ки, ж. Кусок (какой-либо плотной массы), комок. Вас. 178. Шух. I. 260, 261. Грудка землі. Ном. № 297. Масла грудка. Ном. № 6372. Грудка кашки. Чуб. III. 477. Ум. Гру́дочка. По грудочці сахарю дала. Грин. I. 89. Грудочка солі.
Грудкови́й, а́, е́. Относящийся к куску, комку; в кусочках. Одважте мені на квиток сахарю грудкового. Васильк. у.
Грудкува́тий, а, е = Грудуватий. Грудкувата дорога. Херс.
Грудне́вий, а, е. Декабрьский.
Грудни́й, а́, е́. 1) Грудной. Левиц. I. 136. 2) = Грудуватий (от слова груда). Грудна́ доро́га. Дорога с колотью, колоткая дорога.
Грудни́на, ни, ж. = Грудина. Груднину так собі одкрила. Котл. Ен. V. 17.
Грудни́стий, а, е. Имеющий большую грудь, грудастый. (Чаще говорится о женщинах). Грудниста жінка. Миусск. окр.
Грудни́ця, ці, ж. 1) = Грудина 1. Подольск. г. Плечі і грудницю руб'ям покриває. Мкр. Н. 97. 2) Раст. Linosyris villosa Dc. ЗЮЗО. I. 126.
Грудня́стий, а, е = Грудуватий. Скаче легенька борона по груднястій ріллі. Мир. ХРВ. 366.
Грудови́й, а́, е́. На возвышенном месте растущий (о траве: см. Груд). Сіно грудове добре — води й не бачило. Черниг.
Грудо́к, дка́, м. Ум. от груд.
Грудома́ха, хи, ж. Большой комок, большой кусок какой-либо массы плотной. Грудками в воду і почали жбурляти; Юда як не вхопить грудомаху, як не бухне. Гн. I. 120.
Гру́дочка, ки, ж. Ум. от грудка.
Грудо́чок, чка, м. Ум. от груд.
Грудува́тий, а, е. 1) В комках находящийся, комковатый. Грудувата рілля. Канев. у. На гречків'ї жито посіяв, а на ріллі ні, бо грудувата й дощу нема. Волч. у. 2) О дороге: кочковатый, колоткий. Грудувата дорога, а проте їхать нічого (т. е. сносно).
Грудя́, ді́, ж. = Груда 1. Угор.
Гружа́вина, ни, ж. Топкое место, трясина. НВолын. у.
Гружа́віти, вію, єш, гл. Грузнуть. Яке там болото! їден копит гружавіє. НВолын. у.
