Словник української мови (1937)/груд
◀ гругурати | Словник української мови Г груд |
груда ▶ |
|
Груд, да, м. Возвышенность, холм. Ум. Грудо́к. На грудку як посіє, то буде картопля. НВолын. у. Грудо́чок. Ой у лісі, в Берестечку, там стояла корчемка на грудочку. АД. I. 116.