Гро́но, на, с. Виноградная кисть, гроздь. К. Псал. 187. Ум. Гро́ночко. Ви, гроночки, не гронітеся. Метлинський. 176.
Грос, су, м. Стадо беременных овец. О. 1862. V. Кух. 32, 37. У Манжуры: гроси — беременные овцы. Мнж. 182.
Гро́т, та, м. То же, что и кіш в мельнице (см. Кіш 4) ? А млинар завола з тей новей млиниці: «насип там, дівчатко, до грота пшениці». Гол. III. 252.
Гроша́ччя, чя, с. соб. Деньги, деньга́.
Грошва́, ви́, ж. соб. Деньги, деньга́. Грошви багацько мали. Грин. II. 182.
Грошеня́та, ня́т, с. мн. Деньжонки. Придбав сірома грошенят. Шевч. 588. Заробив убогий брат десь грошенят. Рудч. Ск. II. 139.
Гро́шик, ка, м. 1) Ум. от гріш. 2) Гро́шики. Деньги. З Німеччини йде, грошики несе. Чуб. III. 287.
Гроши́на, ни, ж. Монета. Мусить викинути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.
Гро́ші, шей, ж. Деньги. Грошей багацько, а щастя мало. Ном. № 1434. Твор. пад. мн. гроши́ма и грі́шми. З грішми дурня-невігласа почитують. Ном. № 1431. Дурні́ гро́ші. Незаработанные деньги, доставшиеся даром. Рк. Левиц. В гро́ші йти. Подниматься в цене. Кінь молодий в гроші йде, а старий виходить. Ном. № 10230. З гро́шей вихо́дити, гро́ші губи́ти. Падать в цене. Старий (кінь з грошей) виходить. Ном. № 10230. Корали свої гроші не гублять. Подольск. Гро́ші відка́зувати. Кроме прямого значения (завещать деньги) — быть в предсмертной агонии.
Грошови́й, а́, е́. Денежный. Грошові податки. Грошове́ військо. Наемное войско. Грошови́й коза́к. Наемный козак (для войны). К. ЦН. 226. Ходив війною з козацтвом грошовим. К. МБ. II. 121.
Грошови́тий, а, е. Зажиточный. Ном. № 13658. Деякі між ними й дуже багаті і грошовиті. Стор. II. 154. Черевань був тяжко грошовитий. К. ЧР. 4.
Грошозапло́д, да, м. Копящий деньги. Ном. № 7116. Хто хоче полюбить суддю-грошозаплода, про його розпитай панів, а не питай у простого народа. Греб. 365.
Грошоло́в, ва, м. Гоняющийся за прибылью, за деньгами. Панські окономи, людські п'явки безсердечні, дрібні грошолови. К. Досв. 213.
Грошолю́б, ба, м. Любящий деньги, сребролюбец. Грин. I. 43.
Грошолю́бка, ки, ж. Любящая деньги.
Грошшя́, шя́, с. соб. Деньги, деньжата. Дав йому грошшя незчисленного. Чуб. III. 271.
Гру́ба, би, ж. Печка для отапливания, комнатная печь. Чуб. VII. 382. Принеси цеглинку або кахлю з груби. Шевч. 310. Товстий такий, як груба. Рудч. Ск. II. 201. Ум. Гру́бка.
Грубеле́зний, а, е. Очень толстый. Намацав грубелезного стовпа мурованого. Гн. I. 35.
Гру́бий, а, е. 1) Толстый. Грубе дерево. Дай голому сорочку, а він каже, що груба. Ком. II. № 745. Було собі два попи здорових і грубих. Чуб. II. 335. Гру́ба. Беременная. Жінка груба. 2) Грубый. Якщо грубе скажеш… ЗОЮР. I. 12. 3) Груби́й. Плохой. Як де на луках, то й добрі жита, а на царині — і боже, які грубі. Кобел. у. Сравн. степ. гру́бший и грубі́ший.
Грубія́нство, ва, с. Грубость; грубиянство. Прохали простити їх грубіянство. Г. Барв. 170. Грубіянство дике. К. ЦН. 292.
Грубія́нський, а, е. Грубый; грубиянский. Грубіянський вираз. К. Кр. 13.
Гру́бка, ки, ж. Ум. от груба. Вас. 193.
Грубни́й, а́, е́ = Грубий. Там грубна така корова. Черниг. Ум. Грубне́нький. А він (комісар) був невеличкий, да грубненький. ЗОЮР. I. 71.
Гру́бний, а, е. Относящийся к печке, печной. Грубна кагла. Грубна печина. Харьк.
Гру́бник, ка, м. 1) Истопник. Рудч. Ск. II. 84. Лукаш. 37. Служили… по лазнях грубниками. К. ЧР. 258. 2) = Пригрубник? (Чорт) до дяка просився в грубник жить. Боровик. 57. См. Пригрубник.
Гру́бниця, ці, ж. Истопница. Хоч би була сорочку білу наділа та вмилась, а то як та грубниця. Рудч. Ск. II. 46.
Гру́бнути, ну, неш, гл. Толстеть, делаться толще. Дерево грубне. Вх. Лем. 405.
