те. Почули вони весільне грання. Драг. 111. Були танці під грання своїх музик. Левиц. Пов. 8. 2) Детские игры.
Гранча́стий, а, е. Многогранный, граненый. Гранчаста пляшка. Св. Л. 226. Гранчаста чарка. Черк. у. Баня виведена скругла-гранчаста, — одна гранка більша, а друга менша. Св. Л. 25.
Гранчений хліб = Грінка 2. Вх. Уг. 234.
Гранчи́ти, чу, чиш, гл. = Грінчити. Вх. Уг. 234.
Гранюва́ти, ню́ю, єш, гл. = Граничити. Конот. у.
Граня́к, ка́, м. 1) Призма. Желех. 2) = Грань 3. Желех.
Граня́стий, а, е = Гранчастий. Пшениця граняста, а жито ні. Волынск.
Гра́нь, ні, ж. 1) Межа, граница. Саме на грані росте дуб. Лебед. у. 2) Грань, боковая плоскость в многограннике. 3) Крупные горящие уголья. Каменец. у. ЕЗ. V. 194. Гн. II. 17. 4) = Границя 2, Cetraria islandica L. Вх. Зн. 12. 5) Раст. Sticta. Шух. I. 22.
Грап, па, м. [ = Граф.] Граф. Левиц. I. 493. Стор. I. 152. Драг. 83. Лотоцький! не думай, що ти грап Потоцький, бо ти вех (паламар) з села Бебех. Ном. № 5509. Поздоровляю ясновельможного пана грапа з іменинами. Рудч. Ск. II. 203.
Грапи́ня, ні, ж. [ = Графиня.] Графиня. Левиц. Пов. 316, 337. Мир. ХРВ. 333.
Гра́пський, а, е. [ = Графський.] Графский. ЗОЮР. I. 299.
Грапчу́к, ка́, м. [ = Графчук.] Сын графа, молодой граф. Гн. II. 141.
Гра́пщина, ни, ж. [ = Графщина.] Графское имение. Черк. у.
Гра́са, си, ж. = Сапа. Острожск. у.
Грасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. I. 77.
Гра́та, ти, ж. 1) Прут железной решетки, а во мн. ч.: гра́ти — железная решетка. 2) Клетка (на ткани). Ум. Гра́тка, гра́тки.
Гра́ти, гра́ю, єш, гл. 1) Играть на инструменте. Бас гуде, скрипка грає. Ном. № 5736. Не в тую дудку грають. Ном. № 5092. 2) Играть в какую-либо игру. Ой та сіли вечеряти, по вечері в карти грати. Гол. I. 45. Собі очиці зав'язала і у панаса грати стала. Котл. Ен. I. 23. 3) Гра́ти весі́лля. Играть свадьбу. Дай, боже, знати з ким буду весілля грати. Ном. № 262. 4) Делать быстрые, резвые движения напр. летая. У лузі маківка весною зацвіла… Бабок, метеликів над нею грає сила. Греб. 370. Як назліталось до неї тих відьом — сила! Давай його шукать; грали, грали по хаті, — ніяк не найдуть. Грин. I. 286. О лошади: гарцовать. Грайте, коні, під нами! Мил. 159. Грай, кониченьку, під молоденьким Богданком. Чуб. III. 281. Гра́ти коне́м. Гарцовать, скакать на лошади. А попереду N коником грає, коником грає, мечем махає. АД. I. 6. Ри́ба гра́є. Рыба выбрасывается на поверхность воды. 5) Язико́м гра́ти. Льстить, пресмыкаться. 6) Мо́ре гра́є. Море бушует. У неділю вранці-рано синє море грало. Шевч. Як ось і море стало грати, великі хвилі піднялись, і вітри зачали бурхати, аж човни на морі тряслись. Котл. Ен. II. 6. 7) Со́нце, зі́рниця, мі́сяць гра́є. Блестит, играет. ХС. I. 75. По той бік Росі грала зірниця. Левиц. Сонце грає, вилискується в дощових краплях. Ком. Р. I. 21. Красно грає весняне сонце на чистому небі. Мир. Пов. II. 41. 8) Гра́ти в дзво́ни. Звонить. Весь день во всі дзвони грали. Гол. I. 64. 9) О меде, пиве: бродить, играть. Мед вже почав у бочці грати. Чи не той то хміль… що у пиві грає. АД. II. 77.
Гра́тися, гра́юся, єшся, гл. Играть, забавляться. Вовчиця на сонці з вовченятами грається. Рудч. Ск. I. 134. З собакою унучок грався. Шевч. 111.
Граття́, тя́, с. 1) Игра на инструменте. Лебед. у. 2) Игра (забава). З граття то й лихо буває: у нас два парубки боролися, та й руку один виломив. Пирят. у.
Гратча́стий, а, е. 1) Решетчатый. 2) Клетчатый.
Гра́тя, тя, с. соб. Старые вещи, старый хлам. Вх. Лем. 408.
Графи́н, на, м. Графин.
Грацюва́ти, цю́ю, єш, гл. = Грасувати 1.
Гра́ч, ча́, м. 1) Игрок. Чуб. III. 45, 46.
