Словник української мови (1937)/грасувати

by Борис Грінченко

◀ граса

Словник української мови Борис Грінченко Г грасувати

грата ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Грасува́ти, су́ю, єш, гл. 1) Расчищать дорожки. 2) Вытаптывать. «Ой березонько, чого ти не зелена?» — Ой як я маю зеленою бути, коли підо мною татари стояли, копитами землю грасували. АД. I. 77.