перва гостина — яснеє сонце. Чуб. Ум. Гости́нка, гости́нонька, гости́ночка. Через долинку та в гостинку. Ном. № 11821.
Гости́нець, нця, м. 1) Подарок, презент, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. Якого ти мені, тату, гостинця купив? Ном. № 12431. 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. Каменец. у. Попід Камінець збитий гостинець; там військо стоїть, ладу не знає. Чуб. Аж тут два люди гостинцем їдуть. Федьк. 3) Корчма. Підемо го пропити до нового гостинце, за червоне винце. Гол. IV. 435. Ум. Гости́нчик, гости́нчичок (только в 1-м значении). Чуб. V. 663. Ой приїхав мій миленький з дороги, привіз мені гостинчик дорогий. Чуб. V. 520.
Гости́нка, ки, ж. Ум. от гостина.
Гости́нність, ності, ж. Гостеприимность. Худобу свою проциндрив… (на) широких учтах, по старосвітському звичаю гостинності. К. ХП. 22.
Гости́нонька, ки, м. Ум. от гостина.
Гости́ночка, ки, ж. Ум. от гостина.
Гости́нчик, ка, м. Ум. от гостинець.
Гости́нчичок, чка, м. Ум. от гостинець.
Гости́стий, а, е = Остистий. О мехе: имеющий длинные шерстинки. Гостиста шкура. НВолын. у.
Гости́ти, щу́, сти́ш, гл. 1) = Гостювати. Просила просьбою і грозьбою, щоб ми не довго гостили. Мет. 188. 2) Принимать гостей, угощать. Коли сама намоглась, щоб до тебе приїхали в гості, так гости ж як слід. Лебед. у. Зараз почали мене гостити вареними яйцями і паляницею. Г. Барв. 124. Повиїдали… усю страву… нічим людей гостити. Мнж. 41.
Гости́тися, щу́ся, сти́шся, гл. 1) = Гостюватися. Будемо гоститися то у вас, то в тебе. Ном. № 11819. 2) Принимать гостей. Мені ніколи гоститися з цими гостями. Змиев. у.
Гостівни́к, ку́, м. Раст. Geranium sanguineum L. ЗЮЗО. I. 124.
Гості́вство, ва, с. = Гостювання. Рк. Левиц.
Го́стонько, ка, м. Ум. от гість.
Го́сточко, ка, м. Ум. от гість.
Го́стрий, а, е. 1) Острый, имеющий тонкое лезвие. Не пиляй мене тупим, та ріж мене гострим. Ном. Гостра шабля. У рученьках гостру шаблю носить. Мет. 238. Мала пташка, та кігті гострі. Ном. № 7325. 2) Остроконечный, конусообразный. Як виїхав донський козак ізза гострої могили. Нп. Гострий шпиль. Ком. Р. II. 90. 3) Сильный, жестокий, резкий. Цур-цурачка — гостра болячка. Ном. № 14147. 4) Резкий, остроумный. Гострий, як бритва. Ном. № 1523. Хоч голий, та гострий. Ном. № 1475. 5) Пронзительный, жгучий. Гострі, чорні очі. Левиц. I. 332. 6) Го́стра доро́га. Колоть, мерзлая грязь по дороге. Дорога гостра — не можна їхати. Каменец. у. Ум. Гостре́нький, гостре́сенький. Єсть у мене гостресенький ножик. Грин. III. 354.
Гостри́ло, ла, с. Прибор для точения косы. Черк. у.
Гостри́ти, рю́, ри́ш, гл. Точить, острить. Щоб мечі, шаблі гострили. Шевч. Гостри́ти зу́би. Приготовляться к чему, острить зубы на кого, замышлять против кого. Не гостри зубів, бо не будеш їсти. Ном. № 3832. Вони на нас зуби гострять. Рудч. Ск. Гостри́ти о́чі, язики́. Острить зубы, замышлять против кого. І ворог мій на мене очі гострить. К. Іов. 36. Язики на мене гострять. К. Псал. 313.
Гострі́й, рія́, м. Лезвие, острый край ножа, бритвы и пр. Сумск. у. Ум. Гостріє́ць. Екатериносл. у.
Го́стро, нар. 1) Остро. Гостро ніж нагострений. 2) Резко. Гостро говорить. 3) Пристально, проницательно. Дідуган гостро на мене глянув. Стор. I. 228.
Гострове́рхий, а, е. Конусообразный, островерхий. К. ЧР. 5. Взялись димом гостроверхі шляхецькі будинки. К. Досв. 123.
Гострогля́д, ду, м. Крепкая водка. Лигнув чарок зо три гострогляду, та й не жур, мати! хоч до вечора робити. Канев. у.
Гостроли́стий, а, е. С длинными и узкими листьями. Зелені ряди гостролистої кукурудзи. Левин. I. 28.
Гостроно́сий, а, е. С острым носом; с острым носком. Чоботи гостроносі. О. 1862. VIII. 33.
Гостроспи́нний, а, е. О лошади: имеющий острую спину, с выдающимся спинным хребтом. Який у тебе кінь
