Асаву́ла, ли, м. = Осавула.
Асафе́т, ту, м. Ассафетида (Assa foetida), затвердевший млечный сок корня Ferula Scorodosma Benth. et Hook и Ferula Northex Boiss. Під ніс їй (хворій) клали асафету і теплую на пуп сервету. Котл. Ен. IV. 45.
Асе́сор, ра, м. Становой пристав. (Правобер.) Повернувся я з Сибіру, — нема ж мені долі… Асесори і справники за мною вганяють. Грин. III. 618.
Асе́сорський, а, е. Свойственный, принадлежащий становому приставу.
Асесорува́ти, ру́ю, єш, гл. Занимать должность станового пристава.
Асисте́нція, ції, ж. Свита. Прибув зо всею своєю асистенцією.
Астро́но́м, ма, м. Астроном. Ном. № 6540. Один був астроном і небо добре знав і зорі так лічив, як той вівчар отару. К. Дз. 141.
Астрономі́чний, а, е. Астрономический. К. Іов. Передм. V.
Астроно́мія, мії, ж. Астрономия. Шевч. (О. 1862. VI. 23). Наука про зорі зветься астрономія. Ком. I. 58.
Астря́б, ба, м. = Яструб. Вх. Пч. II. 8.
Ат! меж. для выражения нетерпения, неудовольствия: ах, оставь! Перестань! Та ну бо розкажи! — Ат, одчепись!
Ата́ка, ки, ж. Атака, нападение.
Атако́вувати, вую, єш, сов. в. атакува́ти, ку́ю, єш, гл. Атаковывать, атаковать, нападать. Нас і кошового і всю славну Січ атакував. Скальковск.
Ата́ман, на, м. и др. = Отаман и др.
Ата́сь! меж. См. Тась.
Атери́нка, ки, ж. Род рыбы, красноперка. Новорос.
I. А то́, сз. 1) А, но, а не то, а между тем. Ой не жаль би мені воза, коли б дівка була гожа; а то руда і погана — мені воза поламала. Н. п. Якби сама, — ще б нічого, а то й стара мати, що родила на світ божий, мусить погибати. Шевч. 65. 2) Кроме того, еще. Його два сини, а то взяв п'ять хлопців сиріт. Кв. II. 20.
II. Ато́ и ато́ж, нар. 1) Как же, разумеется. Чи ходив ти в поле? — Ато! «Бачив ти його»? — Атож ні? 2) Отрицательно: как раз! нет!
Атра́мент, ту, м. Чернила. Желех. Папір, атрамент, перо. Гн. I. 195.
Атраментовий, а, е. Чернильный.
Аудито́рія, рії, ж. Аудитория. К. Кр. 37. Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб аудиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ. Левиц. Пов. 52.
Ау́ла, ли, ж. Шумная толпа, сборище. Там коло волості така аула. Мнж. 175.
Аутенти́чний, а, е. Достоверный, подлинный. Що більш довідуватимемось про неї, (старовину українську) з аутентичних джерел, то все виразніш стоятиме вона перед очима нашого духа. К. Досв. (изд. 1876). 3.
Аутодафе́, с. несклоняемое. Автодафе, сожжение инквизицией еретика. Без ножа і авто-да́-фе людей закували та й мордують. Шевч. 410.
А́фини, фин, ж. мн. Раст. черника. Vaccinium Myrtillus (ягоды). Шух. I. 20.
А́финник, ка, м. Куст, стебли черники, само растение, Vaccinium Myrtillus. Гуцул.
Афиня́к, ка, м. Наливка на чернике. Гуцул.
Афиня́нка, ки, ж. Суп из черники. Гуцул.
А́фрика, ки, ж. Африка.
Африка́нський, а, е. Африканский. Левиц. I. 508.
Ах! меж. Ах! А вона не хоче, бо я не багатий, — ах я нещасний, — що ж маю діяти? Коцип. I. 5.
А́хати, хаю, єш, сов. в. а́хнути, ну, неш, гл. Ахать, ахнуть. Гості ахали, дивувались, хвалили книжки. Левиц. I. 483. І багата, і хороша, хто погляне — ахне. Чуб. V. 37.
Ахи́! меж. = Кахи. Щось кашлянуло: «Ахи, чорнявий, озирнись бо, лукавий»! Грин. II. 276.
А́хкати, каю, єш, гл. = А́хати. Желех.
А́хнути, ну, неш, гл. Ахнуть. Як устала царівна, так і ахнула, що немає перстеня. Грин. I. 77.
Аціба́! меж. Крик, чтобы отогнать свиней, собак. Шейк.
Ацю́! меж. = Аса́! Шейк.
Аця́! аця́! меж. Крик, чтобы созвать свиней. Звенигор. у.
Ач! меж., сокращенное из бач! Ишь, вишь. Ач який гарний!
