Словник української мови (1937)/бачити
◀ бацьнути | Словник української мови Б бачити |
бачитися ▶ |
|
Ба́чити, чу, чиш, гл. 1) Видеть. За дрібними слізоньками світонька не бачу. Метл. 21. Бач! Вишь, вот. Бач, який добрий! Ми всі, як бач, народ хрещений. Котл. Ен. I. 16. 2) Думать, полагать. Угор.