година! В этом же значении употребляется и чо́рна годи́на. Щоб на тебе прийшла чорна година! Ном. На лихо́ї годи́ни. На какого чорта. На лихої години тобі це здалося? При такі́й годи́ні. В таком случае. Орла повісить на тичині і при такій годині республіку зробить. Шевч. 582. Часто употребляется тавтологически: час-година. За час за годину милосердному богу душу оддав. Нп. Также: день-година. Як із день-години зчиналися великі війни на Україні. АД. II. 3. Оста́тня годи́на. Последний час, конец жизни. Тепер прийшла на нас остатня година. Впрочем остатня година употребляется и просто в значении последнее время. В остатню годину йому стало легше, а то було зовсім погано. 3) Хорошая погода. Якби була година, то треба б сіно гребти, а то дощі та дощі. Также употребляется: до́бра годи́на — хорошая погода, нега́рна годи́на — дурная погода. На годи́ні ста́ло. Установилась погода. Лохв. у. 4) Годи́на іде́. Идет дождь. Шух. I. 81. Ум. Годи́нка, годи́нонька, годи́ночка.
Година́р, ря́, м. Часовщик. Угор.
Годи́нка, ки, ж. 1) Ум. от година. 2) Часы. Угор. У лемков годи́нки — карманные часы. Вх. Лем. 404.
Годи́нний, а, е. Погожий, погодный, благоприятный (о погоде). Годинне літо. Лохв. у. К. ЦН. 187.
Годи́нник, ка, м. Часы. Годинник на стіні цокав. Левиц. I. 34. Годинник ржавий і старий, за дверми виснеш ти. Щог. В. 140. Пан чекатиме нас об одинадцятій годині, — промовив Іскра, устаючи з канапки і виймаючи зза пазухи свого годинника. Морд. Пл. 41. У лемков: стенные часы: Вх. Лем. 404. См. еще: Година 1, Годи́нка 2, Годильник.
Годи́нонька, ки, ж. Ум. от година.
Годи́ночка, ки, ж. Ум. от година.
Годинува́тий, а, е = Годинний. Як молодик прямий — годинуватий буде, а коли кривий — дощовий. ХС. VII. 417.
Годиня́р, ра́, м. = Годинар. Вх. Лем. 404.
Годи́ти, джу́, ди́ш, гл. Угождать, помогать. Старому та хорому годи завше як малому: Ном. № 8085. Годить, як болячці. Ном. № 4488.
Го́ди́тися, джуся, ди́шся, гл. 1) Условливаться, соглашаться. Годись на рік! що схочеш? МВ. I. 31. 2) Мириться. Як посварилися, так і досі не хотять годитися. 3) Быть годным, годиться. Тепер я сама побіжу, ти нікуди не годишся. Рудч. Ск. L 148. 4) Уговариваться, условливаться. КС. 1883. III. 670. 5) Безлично: годи́ться, годи́лося. Годиться, следует, прилично. Сим. 231. Кров не водиця, розливати не годиться. Ном. № 4074. Квочку годиться підсипати в неділю. Грин. II. 19. Так не годиться говорити. Левиц. I. 316. Для годи́ться. Для приличия. Він робить це для годиться. Киев.
Го́дитися, джуся, дишся, гл. О погоде: проясняться. От вже надворі стало годиться. Прил. у.
Го́ді, нар. 1) Полно, довольно, баста. Та годі сидіти, та пора летіти. Мет. От Іван і годі її стріляти. Рудч. Ск. I. 136. Ждала, ждала, та й годі сказала. Ном. № 5628. 2) Дальше нечего сказать, баста, да и только. Добре мені так, що годі. МВ. I. 15. Лихо, та й годі. Ном. № 2224. Рай, та й годі. Шевч. 35. Сміх, та й годі. Шевч. 285. 3) Нельзя, невозможно.
Годі́вля, лі, ж. Корм, кормление. На годівлю птиці треба багато зерна. Полт. Пішов він (вовк) уп'ять просити собі у бога годівлі. Чуб. II. 126.
Годівщи́на, ни, ж. 1) Срочная годовая служба. Меншого наняла на год, та мабуть одберуть з годівщини, бо піде в солдати. Екатериносл. у. 2) Заработанное за год жалованье, годичная плата. То я купила за свою годівщину, що заслужила собі у чоловіка в году. Екатериносл. у. (Залюб.).
Годко, ка, м. Пт. Upupa, удод. Вх. Уг. 233.
Го́дло, ла, с. = Кодло.
Го́дний, а, е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хороший. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Гол. III. 463. Товаришу наш годний та славний. Федьк. 2) Достойный, стоит. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Ном. № 2568. Наживши кривавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Котл. НП. 393. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не
