Словник української мови (1937)/годинний
◀ годинка | Словник української мови Г годинний |
годинник ▶ |
|
Годи́нний, а, е. Погожий, погодный, благоприятный (о погоде). Годинне літо. Лохв. у. К. ЦН. 187.
◀ годинка | Словник української мови Борис Грінченко Г годинний |
годинник ▶ |
|
Словник української мови — Г
годинний
Борис Грінченко
1937
Годи́нний, а, е. Погожий, погодный, благоприятный (о погоде). Годинне літо. Лохв. у. К. ЦН. 187.