Глаго́ль, ля, м. Название буквы г: глаголь. Аз, буки, глаголя, повісили Василя. Ном. № 6068.
Гладе́нний, а, е. Ув. от гладкий. Ой гладенна баба. Екатериносл. у.
Гла́дити, джу, диш, гл. 1) Гладить, равнять. Туди гладь, куди шерсть лежить. Ном. № 5898. Гла́дити доро́гу. Выпивать на дорогу. Ном. № 11618. Также: Гладити «додо́му» и «з до́му». Св. Л. 146. 2) Переносно: ласкать, лелеять. Усміх милий, аж по душі гладить. 3) Окончательно очищать от шелухи. Просо гладити. Кобел. у. 4) Уничтожать.
Гла́диш, ша, м. Яйцо. А ну, хлопці, давайте гладиші покотимо! Волч. у.
Глади́шечка, ки, ж. Ум. от гладишка.
Глади́шка, ки, ж. Кувшин. Рудч. Ск. I. 65. Ум. Глади́шечка, глади́щечка. Рудч. Ск. I. 65.
Глади́шник, ка, м. Раст.: а) Agrimonia odorata L. ЗЮЗО. I. 110; б) Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. I. 110; в) Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Глади́щечка, ки, ж. Ум. от гладишка.
Гладі́й, дія́, м. Инструмент для обточки ступиц. Сумск. у.
Гладі́сінький, а, е. Совершенно гладкий.
Гладі́сінько, нар. Совершенно гладко. Зачеши гладісінько. Мил. 148.
Гла́дки́й, а́, е́. 1) Гладкий, ровный. Скоро їх бог скарає на гладкій дорозі. Ном. № 4108. 2) О посуде: одноцветный. Шух. I. 265. 3) Жирный, полный, толстый. Чому козак гладкий? Наївсь, заснув, та й нема гадки. Ном. № 1723. Гладкий аж шкура тріщить. Ном. № 8629. Ум. Гладе́нький, гладе́сенький. Сравн. степ. гла́дший.
Гла́дкість, кості, ж. Гладкость. Желех.
Гла́дко, нар. Гладко, ровно, складно, хорошо. Хоч не гладко, аби міцно. Ном. Мій батько робив гладко, та й я в його вдався. Чи чарка, чи ківш буде, — не глядять переміни, гладко п'ють, як з лука б'ють до нічної тіни. ЗОЮР. I. 316. Ум. Гладе́нько, гладе́сенько. Сравн. ст. гла́дше.
Гладу́ля, лі, ж. = Гладуха. Ком. П. стр. 103.
Гладу́н, на́, м. 1) Полный, жирный человек. НВолын. у. 2) = Веретільник. Вх. Пч. II. 16. 3) Раст. Herniaria glabra L. ЗЮЗО. I. 124.
Гладуне́ць, нця́, м. = Гладишка. Шух. I. 96, 264.
Гладу́нка, ки, ж. = Гладун 2. Вх. Пч. II. 16.
Гладу́ха, хи, ж. Полная, жирная женщина. Ном., стр. 299, № 301.
Гладу́ш, ша, м. Глиняный кувшин. Котл. МЧ. 465. См. Гладушка, гладущик.
Гладу́щик, ка, м. Молочный глиняный кувшин с широким и коротким горлом. Могил. у. КС. 1893. VII. 76.
Гла́дшати, шаю, єш, гл. Полнеть, толстеть, жиреть. Гладшаєш щодня, — нівроку тобі. Левиц. I. 140.
Гла́дше, нар. Сравн. ст. от гладко.
Гла́дший, а, е. Сравн. ст. от гладкий. Левиц. I. 64.
Гладю́чий, а, е. Сильно толстый, жирный. Ото, яка гладюча корова. Волч. у.
Гла́жанка, ки, ж. Просо в толчее почти истолченное для пшена. Коб. у.
Гла́за, зи, ж. = Логаза. Вх. Зн. 10.
Глазки́, мн. Железные грузила у невода. Радом. у.
Глаї́ти, глаю́, їш, гл. Успокаивать. Желех.
Глас, су, м. 1) = Голос 1. Ном. № 1937. Почула його глас. Грин. I. 120. Коло їх двора ані гласу. МВ. (О. 1862. I. 96). 2) В церковном пении: глас. Затягнув на шостий глас. Ном. № 12442. Укупі б заспівали. Він усі гласи знає. Г. Барв. 197. 3) Звук. (Михальчук).
Гласи́ти, шу́, си́ш, гл. Возглашать. Слава в вишніх богу, ангели гласять. Чуб. III. 341.
Гла́сний, ного, м. Избранный голосованием, гласный. Земський гласний.
Гла́стівка, ки, ж. = Ластівка. Вх. Лем. 403.
Глевки́й, а́, е́. О хлебе: клейкий, вязкий, недопеченный. Грин. II. 25. Хліб глевкий — на зуби легше. Ном. № 12288.
Гле́вко, нар. Ум. от глевкий. Так наша піч пече глевко. Ном. № 2131. Їж, Левко, хоч і глевко. Ном. 12002.
Глевтю́к, ка́, м. = Глевтя́к. Аф. 360.
Глевтя́к, ка́, м. и глевча́к, глев'я́к, ка́, м. Мякиш недопеченного хлеба. Аж баба хліб бровку шпурнула і горло глевтяком заткнула. Котл. Ен. III. 38.
