владельца ее, чудесную силу возвращаться к хозяину (в нар. поверьях). Чуб. III. 23. См. Інклюз.
Анта́м, нар. Вон там. Гол. III. 455.
Антимі́нс, са, м. Антиминс. Узяв лядський антимінс із церкви та й привіз до преосвященного. ЗОЮР. I. 263.
Анти́пка, ки, ж. Раст. вишня душистая, Prunus mahaleb L. ЗЮЗО. I. 132. Анн. 276.
Анти́пко, ка, м. Чорт, у которого дверью отбиты пятки, отчего он хромает. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7.
Анти́пковий, а, е. Сделанный из антипки, принадлежащий ей. Желех.
Анти́пцьо, ця, м. = Антипко. Вх. Зн. 1.
Анто́нівка, ки, ж. Род яблони и яблок: восковое яблоко.
Ану́! меж. Ну-ка; ну-лишь, попробуй! Ану лиш, годі тобі лежати! Ану, вдар! Ану ще слово скажи, то так і вилетиш із хати! Харьк. Ану-ну! Попробуй только!
Анци́болот, та, анциболо́тник, ка и анци́бол, ла, м. Болотный чорт. Употребляется как бранное слово. О. 1862. V. 80.
Анци́болотський, а, е. Чертовский. А щоб ви показилися анциболотські (жаби)! Грин. II. 333.
Анци́христ, та, м. Антихрист. Употребляется как бранное слово. При кінці світа покажесь анцихрист. Гн. II. 79. Анцихрист го знає! Чорт его знает! Фр. Пр. 7.
Анция́ш, ша, м. = Анцихрист. Бодай тя анціяш побіл! Вх. Уг. 245.
Апелюва́ння, ня, с. Апелляция, апеллирование.
Апелюва́ти, лю́ю, єш, гл. Апеллировать. Стор.
Апо́стол, ла, м. 1) Апостол, один из двенадцати учеников Христовых. Учеників назвав апостолами. Єв. Л. VI. 13. І посходились апостоли до Ісуса. Єв. Мр. VI. 30. Подибує він раз янгола, ци апостола. Гн. II. 69. 2) Учитель, провозвестник истины. І день іде, і ніч іде і, голову схопивши в руки, дивуєшся, чому не йде апостол правди і науки. Шевч. 659. 3) Книга деяний и посланий апостолов. То було по великих празниках народ приходив до Дороша, неначе до церкви, от він і читав їм євангелію, апостола і псалтир. Стор. 57.
Апостолува́ння, ня, с. Апостольство, пребывание апостолом. Коли іншим я не апостол, то все ж вам: ви бо печать апостолування мого в го́споді. I посл. ап. Павла до коринф. IX. 2.
Апо́стольство, ва, с. 1) Апостольство. Апостольство любові до ближнього доходило в ній до ентузіазму. К. ХП. 8. 2) Соб. Апостолы. Вельми часто посилав листи до українського апостольства. К. ХП. 10.
Апо́стольський, а, е. Апостольский. А на апостольськім престолі чернець годований сидить. Шевч.
Апроба́ція, ції, ж. Проба, одобрение. Я привезу вам дров на апробацію. От крест. из с. Голубич. Черниговский уезд. Б. Г.
Апте́ка, ки, ж. Аптека. Желех.
Апте́кар, ря, м. Аптекарь. Не здуриш аптекаря купервасом. Ком. П. № 833.
Апте́карка, ж. Аптекарша. Желех.
Апте́карство, ва, с. Аптекарское искусство, фармация. Желех.
Апте́карський, а, е. Аптекарский. Желех.
Аптекарюва́ння, ня, с. Занятие аптекарским искусством.
Аптекарюва́ти, рю́ю, єш, гл. Заниматься аптекарским искусством, быть аптекарем.
Ара́б, ба и ара́бин, на, м. Араб. АД. I. 134. Ой бо вже я їду полем та все лісом зелененьким, та з турчином молоденьким чи з турчином, арабином, чи з невірним татарином. Чуб. V. 948.
Ара́бець, бця, м. = Араб. Встречено только у Щоголева в приложении к коню: Кінь арабець, кінь огняний. Щог. Сл. 141.
Ара́бин, на, м. См. Араб.
Ара́бія, бії, ж. Аравия. Желех.
Ара́бка, ки, ж. Арабская женщина. Желех.
Ара́бський, а, е. Арабский. Картина була невимовно ефектна й чаруюча, неначе взята з арабських казок «Тисячі й одної ночі». Левиц. Пов. 139. Гаруна Аль-Рашіда він праправнук, премудрого арабського каліфа. К. Бай. 74.
