Словник української мови (1937)/антипко

by Борис Грінченко

◀ антипка

Словник української мови Борис Грінченко А антипко

антипковий ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

Анти́пко, ка, м. Чорт, у которого дверью отбиты пятки, отчего он хромает. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7.