Віко́нниця, ці, ж. Ставня. Ой зза гори вітер віє й віконниці хитаються. Грин. III. 673. У нас вікна із віконницями. Мил. 104.
Ві́коння, ня, с. соб. Окна. Преимущ. в выражении: Попідві́конню. Под окнами. Попідві́конню ходи́ти, ми́ркати. Нищенствовать, выпрашивать под окнами милостыню.
Віко́нце, ця, с. Ум. от вікно́.
Вікопам'ятни́й, а́, е́ = Вікопомний. О, вікопам'ятна свята хвилина. К. ЦН. 268.
Вікопо́мний, а, е. Незабвенный, достопамятный.
Вікопо́мність, ності, ж. Незабвенность, достопамятность.
Вікува́ти, ку́ю, єш, гл. Проводить жизнь. Уже ж мені у тебе не вік вікувати, тільки одну та ніченьку переночувати. Мет.
Віл, вола́, м. 1) Вол. Ой воли ж мої та половії, чом ви та не орете? Нп. 2) Род детской игры. Ив. 21. Ум. Во́лик, во́личок, во́лонько. Ой везут козака, везут козаченька та сірими волоньками. Гол.
Ві́лечко, ка, с. Ум. от ві́льце.
Ві́льга, ги, ж. 1) Мокрота, влага. 2) Пт. иволга. Ум. Ві́льженька.
Ві́льгий, а, е. Влажный, сырой. Вх. Лем. 399.
Ві́льгість, гості, ж. Влажность, сырость.
Ві́льго, нар. Влажно, сыро. Вільго в ті хижі. Вх. Лем. 399.
Вільго́та, ти, ж. Льгота, облегчение; отсрочка. Змиев. у. Попроси, щоб дав вільготи хоч на три часи, щоб передумати мені, що в мене дома. Чуб. II. 18.
Вільго́тний, а, е. 1) Сырой, влажный. 2) Льготный, свободный.
Вільго́тно, нар. 1) Влажно, сыро. В хаті було сильно вільготно, і тії огірки зійшли. Чуб. II. 522. 2) Свободно.
Ві́льний и во́льний, а, е. Свободный, вольный. Прийди, прийди, божевільний, тепер мені вечір вільний. Грин. III. 652. Світ ві́льний, — не ві́льний (кому). Свободен, несвободен (кто). А чи її вбито, чи голову знято, а чи її світ не вільний ні в будень, ні в свято. Грин. III. 560. На́че ті́льки йому́ світ ві́льний. Как будто только ему можно делать что угодно. Ввійде в корчму і наче лиш йому світ вільний: ходить, руками розмахує, «водки!» крикне. Св. Л. 169.
Ві́льність и во́льність, ності, ж. 1) Свобода, вольность. Левиц. Пов. 135. Служба вільності не тратить. Ном. № 10348. У вольності хоч віку дожити. КС. 1883. I. 44. Вольність народна. К. ЦН. 242. Ві́льності вжива́ти, зажива́ти. Пользоваться свободой. У нас невірні вольності вживають більш, ніж у вас. К. МБ. XI. 153. Волю ся в річці напити, але вольності зажити. Гол. III. 344. 2) Мн. во́льності. Запорожские земли. КС. 1883. IV. 769.
Ві́льно и во́льно, нар. 1) Свободно, вольно. І все, що лазить по долівці, і все, що вгору вільно лине. К. Псал. 327. 2) Можно. Дома я, каже, дома! Усе мені вільно. МВ. (О. 1862. III. 39). Що вільно панові, то не вільно Іванові. Ном. № 1005. Вільно собаці і на владику брехати. Ном. № 5197. Красти вільно, та б'ють більно. Ном. № 11057. Не ві́льно. Нельзя.
Ві́льха, хи, ж. Ольха. Betula almus. Сіла, пала галка на зеленій вільсі: не хилися, вільхо, бо й так мені гірко. Мет. 251. Ум. Ві́льшка. Волч. у.
Вільхо́вий, а, е. Ольховый. Наліг, як на вільхову довбню. Ном. № 10020.
Вільце́, ця́, с. = Вильце. Чуб. III. 196. МУЕ. III. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. Ві́лечко.
Вільши́на, ни, ж. 1) Ольховое дерево. 2) Ольховая роща; соб.: ольховые деревья. Стор. II. 142.
Ві́льшка, ки, ж. Ум. от вільха.
Він, мест. Он. Він старшенький. МВ. II. 8. І брови йому чорні, і уста рум'яні, і станом високий. Марко Вовчок. (О. 1862. III. 44).
Віне́ць, нця́, м. 1) Венок. Грин. III. 271, 545. Ізвила вінець та пішла в танець. Ой де взялися буйнії вітри, скинули вінок у тихий Дунай. Мет. 2) Венец. На главу йому корону, вінець щирозлотий. К. Псал. 47. 3) Обряд венчания; венец. Одчини ворітця до кінця, іде твоя сестриця од вінця. Мет. 170. Розчесав їй косу до вінця. Ном. № 8827. Що твоє дитя чувало? Під царським вінцем стояло, правою рукою шлюб брало. Мет. 171. 4) Девство, девствен-
