Словник української мови (1937)/вікно
◀ вікнина | Словник української мови В вікно |
вікновина ▶ |
|
Вікно́, на́, с. 1) Окно. Ой одсунь вікно да кватирочку. Мет. 162. Не тільки світу, що в вікні. Посл. 2) Отверстие во льду для ловли рыбы. 3) = Вікнина 2. Ум. Віко́нце, віко́нечко.