Відкади́ти, джу́, диш, гл. Окончить кадить.
Відка́з, зу, м. Ответ. Стор. II. 23. МВ. I. 133.
Відказа́ти, ся. См. Відказувати, ся.
Відка́зувати, зую, єш, сов. в. відказа́ти, жу́, жеш, гл. 1) Отвечать, ответить. Ішов козак дорогою: «Помагайбі, женче!» Вона ж йому відказала: «Здоров бувай, серце!» Нп. 2) Оставлять, оставить в наследство, завещать.
Відка́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. відказа́тися, жу́ся, жешся, гл. = Отговариваться, отговориться.
Відкалаба́нити, ню, ниш, гл. Отколотить. Та так його одкалабанили, що він ледве додому дотягся. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Відкалата́ти, та́ю, єш, гл. Отзвонить.
Відкара́скатися, каюся, єшся, гл. Отделаться, отбояриться. Лихим лихом причепивсь, насилу відкараскався від його. Черк. у.
Відка́сник, ка, м. Раст.: а) Asperugo gallioides. ЗЮЗО. I. 113; б) Carlina vulgaris L. ЗЮЗО. I. 116; в) Thalictrum flavum L.
Відкасну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Отстать, отвязаться. Од мене, бабо, відкаснися, і не тільки на яві — і ві сні не снися. Ном. Одкаснись від мене і від лиця мого. Ном. Налякати хоче, аби ми від неї відкаснулись. Г. Барв. 206.
Відкатува́ти, ту́ю, єш, гл. Сильно избить.
Відка́шлюватися, лююся, єшся, сов. в. відка́шлятися, ляюся, єшся, гл. Откашливаться, откашляться.
Відква́сити. См. Відквашувати.
Відква́шувати, шую, єш, сов. в. відква́сити, шу, сиш, гл. 1) Выпячивать, выпятить. Як молодик гострий та черево відквасив, то місяць буде дощовий. Грин. I. 11. 2) — гу́би. Надуться, сделать недовольную физиономию.
Ві́дки, нар. = Відкіль. Відки йдете? — Спід Дунаю. Гол. I. 98.
Ві́дкид, ду, м. Скат, покатость, склон. Сіла… на одкиді скелі. Левиц. I. 254.
Відкида́ння, ня, с. Отбрасывание.
Відкида́ти, да́ю, єш, сов. в. відки́нути, ну, неш, гл. 1) Откидывать, откинуть, отбрасывать, отбросить. Лопатою нечисть відкидають. Ном. № 8059. 2) Отвергать, отвергнуть. Не відкидай мого прохання. К. Псал. 3) Відки́нути но́ги. Умереть. Як не мудруй, а вмерти треба!.. Ори і засівай лани, коси широкі перелоги і грошики за баштани лупи, — та все одкинеш ноги. Г. Арт. (О. 1861. III. 111). Иногда это значить лишь лежать сильно утомленным, обессиленным. См. Відки́дати. 4) Отворять, отворить. Одкинула двері, держить настежі. МВ. (КС. 1902. X. 147). Одкинула заслонку. Кролев. у. 5) — на си́то. Отцеживать, отцедить на сито. Маркев. 169.
Відки́дати, даю, єш, гл. = Відкинути 3. Лежить, відкидавши ноги, як кулик після яйця. Ном. № 14087. Вм. но́ги говорят также: коче́рги, гу́ркала, суре́лі. Ном. № 10879.
Відкида́тися, да́юся, єшся, сов. в. відки́нутися, нуся, нешся, гл. 1) Откидываться, откинуться, отбрасываться, отброситься. Голова одкидалась назад. Левиц. I. 520. 2) Отстраняться, отстраниться, отказываться, отказаться, отшатываться, отшатнуться, отрекаться, отречься. Вона одкинеться од нього. Левиц. Пов. 276. 3) Отражаться, отразиться. Все те одкидалося, одбивалося в тихій воді. Левиц. I. 92. 4) Принимать, принять прежний вид (после превращения во что). Він перекинувся вовком та одкинутися назад не вміє. Ромен. у. 5) Отворяться, отвориться. Ворота… раз одкинуться, — стоятимуть і ніч настіж. МВ. (О. 1862. I. 97).
Відкіль, відкіля́, нар. Откуда, отколе. Відкіль такі се гольтіпаки? Котл. Ен. I. 16. Не стямишся, відкіль лихо складеться. Ном. № 1963. Початок і не можна знать, відкіля взявся. Ном. № 388.
Відкі́льсь, відкіля́сь, нар. Откуда-то. Коняку відкілясь притаскав. Мнж. 131.
Відкла́д, ду, м. Откладывание, проволочка. Одклад не йде влад. Ном. № 11006.
Відкла́даний, відкладни́й, а, е. Откладываемый, отложенный. Що маєш робити, то роби сьогодні, бо тільки один сир відкладний добрий. Ном. № 11008. Одкладний сир добрий. Ном. № 11007.
Відкладання, ня, с. Откладывание.
Відклада́ти, да́ю, єш, сов. в. відкла́сти, кладу́, де́ш, гл. Откладывать, от-
